2. Страх і тривога

Чи можна жити без страху? Можна... але не довго.

Якби хтось захотів знищити людство за декілька місяців або тижнів, йому достатньо було б позбавити нас емоції страху. І ми самі б успішно справилися з цією задачею.

Як будь-яка з базових емоцій, страх потрібен для нашого виживання і процвітання.

Дари страху

1. Страх захищає нас від небезпеки — реальної чи уявної, фізичної чи психологічної

Він повідомляє про те, що ми зустрілися із чимось небезпечним, і готує нас до дій, які допоможуть цієї небезпеки уникнути. Щоб вижити і залишитись неушкодженими.

Завдяки страху ми не гуляємо по краю прірви, навіть якщо хочемо помилуватись мальовничим краєвидом, вибираємо правильні слова при спілкуванні з колегами та керівником – щоб нас не звільнили та приймали як члена колективу, остерігаємося і не вкладаємо останні гроші у явно шахрайські проекти.

Страх допомагає нам залишатися цілими та неушкодженими фізично, психічно, та зберегти цінні для нас ресурси, стосунки.

Чим більш незамінне і потрібне нам те що можемо втратити, або чим більша можлива шкода – тим сильнішим буде страх.

2. Страх навчає нас

Ситуації, люди, вчинки, предмети, при контакті з якими ми пережили страх, добре запам'ятовуються. Це допомагає нам діяти обережно і не потрапляти у небезпечні ситуації повторно.

Завдяки страху ми можемо навчатись, навіть не потрапляючи в саму ситуацію, а спостерігаючи чи уявляючи її.

Наприклад, нам не потрібно стрибати із мосту, щоб зрозуміти що це небезпечно, бо сама думка про це викликає страх.

3. Страх мотивує

Страх втратити важливе часто мотивує змінювати і покращувати щось у своєму житті.

Наприклад, страх розлучення часто приводить людей у терапію і мотивує їх вирішити проблеми та побудувати здорові стосунки.

Вони мріяли про них роками, але реально нічого не змінювали, поки ситуація не стала критичною.

Страх залишитися без грошей мотивує розвиватись, ставати цінним спеціалістом, обачно поводитися із фінансами.

4. Страх вказує на те, чого ми хочемо і що для нас важливо

Наприклад, страх публічних виступів є страхом того, що нас не приймуть – а ми хочемо прийняття і визнання.

Страх познайомитись із людиною що подобається, — це страх що ми їй не сподобаємось, бо хочемо якраз сподобатись.

Страх не реалізуватись говорить про бажання мати професійний успіх і чогось досягти.

Якщо вам щось абсолютно не важливо і ви цього не хочете – навряд чи навіть думаєте про це. І тим більше вас це не лякає.

Наприклад, ви не прокидаєтеся посеред ночі у холодному поту через те, що ви так і не навчилися керувати підйомним краном.

Але можете переживати за здоров'я дитини чи за майбутнє ваших стосунків. Що говорить про їх цінність для вас.

Тривога та її функції

Тривога схожа на страх, проте це трохи різні емоції.

1. Тривога – це не «опредмечений» страх

Страх завжди має конкретний об'єкт, якого ми боїмося. Наприклад, страх не виконати завдання, страх залишитися одинокою. А тривога немов хмара, туман.

Тривога нам шепоче: «Щось іде не так! Станеться щось погане! Треба щось робити!»

Така невизначеність переживається особливо важко. Оскільки ми не бачимо конкретного виходу і не розуміємо що робити.

Виникає збентеження, розгубленість, хвилювання, передчуття чогось поганого.

Тому головна стратегія роботи із тривогою – опредметити її і максимально прояснити, щоб туман розвіявся і з'явилася можливість конструктивно діяти. Як це зробити – поговоримо далі.

2. Тривога – це радар, направлений у майбутнє, завдання якого попередити вас про можливу небезпеку попереду

Наш мозок постійно сканує навколишній світ і оцінює «безпечно - небезпечно». Він прогнозує можливий розвиток подій і якщо знаходить у майбутньому щось потенційно небезпечне, сигналізує відчуттям тривоги — щоб ми звернули увагу і захистили себе.

Нам потрібно вислухати тривогу, «опредметити» її і зробити відповідні дії для своєї безпеки — як описано далі у цьому розділі.

Якщо ж ми постійно відчуваємо тривогу, застрягаємо у ній, то часто причина у тому, що ми не присутні у своєму житті, не проживаємо його тут і зараз. Замість цього прокручуємо негативні сценарії майбутнього.

Часто це перетворюється на ментальну звичку. В цьому випадку також слід «опредметити» ці сценарії, наприклад, виписати їх, уявляючи як ви буквально викладаєте їх із голови на папір. І потім діяти як у випадку зі страхом, як описано нижче у цьому розділі.

Також, слід навчатися бути присутнім у своєму житті тут і зараз.

Оскільки ми можемо впливати на своє життя лише тут і зараз. Бо минулого вже немає, а майбутнє ще не настало. А коли воно настає, то ми знову із нього тікаємо у ілюзорне катастрофічне майбутнє.

3. Тривога – це перервана дія

Важлива причина тривоги, яку мало хто розуміє.

Як ви вже знаєте, будь-яка емоція виникає для того, щоб ми задовольнили якусь потребу. Коли ми витісняємо емоцію і не спрямовуємо її енергію для задоволення потреби, то отримуємо ситуацію:

1. Потреба не задоволена;
2. Всередині вирує енергія, що виділилась на задоволення потреби;
3. Ця енергія не може бути використана за адресою через витіснення емоції та нашу заборону на дію.

Все це якраз і відчувається як хвилювання і тривога. Всередині бурлить енергія, а що робити не зрозуміло, адже емоція що нам про це говорить, витіснена, а дія заборонена. Цей процес відбувається автоматично і підсвідомо. І тоді в голові чуємо: «Щось іде не так! Мені погано! Треба щось робити!».

Наприклад, у Юлії після зборів на роботі розболілася голова. А прийшовши додому вона відчула тривогу, довго не могла заснути. Було відчуття «щось не гаразд, не можу зрозуміти що». Вона перебирала думки, але так і не могла визначити, що іі тривожить, вирішила що це через головний біль.