Одна з важливих характеристик емоцій – їх сила. Вони як музика – можуть бути ледь помітними, грати на фоні, створюючи настрій, а можуть стати занадто гучними.
З гучною емоцією важко впоратись, вона буквально оглушує. Хочеться закрити вуха і вибігти з кімнати. Але проблема в тому, що вона звучить у вас всередині.
Щоб цього не відбувалось, потрібно навчитись помічати емоції на ранніх етапах. Тоді у нас є можливість зрозуміти, що це за емоція, про що вона говорить, і конструктивно її виразити.
Тобто, ми можемо керувати емоцією до того, як вона почала керувати нами.
Для оцінки сили емоцій ми використовуємо шкалу від 1 до 10:
1-3 – слабка емоція
4-7 – середня
8-10 – сильна (дуже важко керувати емоцією, потреба терміново скинути напругу)
10+ – афект (емоція оглушує і керує людиною – ступор або імпульсивна дія)
Так ми навчаємося розуміти, що зараз ми відчуваємо радість на 6, роздратування на 3, чи сум на 7.
Це допомагає реагувати задовго до того, як емоція вас оглушить і ви вже нічого не зможете вдіяти. Або навпаки, ви можете підсилити емоцію, яку хочете повніше пережити.
Вже сам факт називання емоції та її сили дає нам розуміння того, що з нами відбувається, і дає можливість керувати вираженням емоції.
Наприклад, відчувши роздратування на 2 бали, коли колега вас перебиває, ви можете спокійно сказати «будь-ласка, давай я закінчу а потім ти скажеш».
Але якщо ви проігнорували роздратування, промовчали, а вас продовжують перебивати, то на четвертий раз ви можете вибухнути, бо ваше роздратування вже на 8 чи навіть 10 і таку напругу дуже важко витримати. А людям навколо це буде здаватися неадекватною реакцією, бо «все ж було нормально» до цього і ви нічого не говорили.
Бо коли емоція звучить занадто гучно, людина не вирішує проблему конструктивно. Вона відчуває напругу, яку неможливо витримати і потрібно її терміново позбутись.
Зазвичай це закінчується вчинками, про які ми потім шкодуємо. Конфлікт, сварка, зіпсовані стосунки.
Або, якщо все ж таки вдається утримати реакції в собі, тоді це призводить до емоційного виснаження, психосоматичних хвороб. Або ми приходимо додому і заїдаємо чи запиваємо цю напругу.
Ще варіант – ми несемо цю напругу в інші стосунки, де нам простіше її виплеснути – із роботи додому, від партнера на дитину, від батьків до партнера. В будь-якому випадку, при такому підході ми не покращуємо а погіршуємо своє життя.
Більшість людей мають низьку здатність розрізняти емоції на ранніх стадіях. Зазвичай помічають в кращому випадку коли емоція вже на 6-7, а іноді на 8-9, і тоді вже не людина керує емоціями, а емоції заволодівають і керують людиною.
Тому, якщо ми не вміємо помічати емоції на початковій та середній стадії, то регулярно будемо опинятися у «червоній зоні».
Спробуйте відчути
Ми щомиті щось відчуваємо. Зараз ви також відчуваєте якусь емоцію. Скоріш за все низької інтенсивності.
Спробуйте відчути – яку емоцію ви відчуваєте прямо зараз? І яка її сила? Прямо зараз зробіть паузу і спробуйте відчути.
Якщо вам важко розрізнити, можливо щось із цього – розгубленість, інтерес, здивування, тривога, радість, сум?
Якщо важко визначити – не переживайте. Далі ви познайомитеся з базовими емоціями і навчитеся їх розрізняти. Також, я дам вам відповідну практику, де ви навчитеся розрізняти емоції навіть на ранніх стадіях.
Детально управління емоціями та їх силою ми розбираємо на практичному курсі управління емоціями «Від стресу до радості». Інформація про курс у кінці книги. Або за посиланням: http://tinyurl.com/emocourse
А зараз хочу щоб ви побачили, що не завжди просто розрізнити емоцію низької інтенсивості. І щоб ви зрозуміли, чому цього важливо навчитися, бо нам значно простіше конструктивно виражати емоції, коли ми вміємо їх помічати на ранній стадії.
Перевірте себе:
1. Для чого нам помічати емоції на стадії невисокої інтенсивності?
2. Як вам здається, на якій стадії від 1 до 10 ви зазвичай помічаєте свої емоції?
Відредаговано: 09.01.2024