Розділ 3. Як народжуються і де живуть емоції?

Для того, щоб керувати своїми емоціями і краще розуміти їх суть, корисно знати, як вони утворюються і де живуть.

В народі про емоційні переживання кажуть «серцем чую». Це через те, що кожна емоція проявляється у тілі. Проте, народжуються емоції в мозку.

Щоб пояснити цей механізм, умовно мозок поділяють на три системи:

1. Рептильний мозок

2. Лімбічна система

3. Кора (Неокортекс)

Рептильний мозок відповідає за наші інстинкти і рефлекси. А також за функції тіла — серцебиття, шлунок, дихання та ін.

Його іноді так і називають – мозок інстинктів. Головне завдання — щоб ми вижили, залишились неушкодженими і розмножились. Бий, біжи чи замри — ось його формат.

Саме тому нам так непросто змінюватись, запроваджувати нові звички, навчатися новим способам спілкування. Бо все невідоме і незвичне сприймається як небезпечне. І повинно пройти сувору перевірку рептильного мозку.

Також, рептильний мозок може легко захопити владу, якщо оцінює ситуацію як небезпечну для життя чи здоров’я.

Це допомагає при реальній загрозі — миттєво забрати руку від гарячого чайника, ухилитись від предмета що падає, відскочити від автомобіля що несеться назустріч.

Проте сьогодні реальних фізичних загроз значно менше ніж 10 чи 20 тисяч років тому. А у складніших ситуаціях ця система може й заважати.

Так, людина може відчути паніку, тривогу чи агресію такої сили, яка буквально відключає здатність мислити.

Наприклад, від страху на відповідальній презентації може вилетіти із голови важлива інформація. Або паніка від знаходження у обмеженому просторі може завдавати незручностей у звичайних повсякденних ситуаціях.

Рептильний мозок найбільш швидкий. Саме тому, краєм ока помітивши автомобіль ви за долі секунди відскакуєте, щоб не потрапити під колеса, а вже потім відчуваєте переляк, і ще пізніше розумієте що відбулось. І лише після цього можете осмислено вилаятись у бік водія.

Лімбічна система відповідає за емоції та мотивацію, формування поведінки. Допомагає нам вчитись і запам’ятовувати, через емоційне забарвлення різних подій та інформації.

«Позитивними» емоціями підкріплює те, що варто запам’ятати і повторювати, а «негативними» — чого потрібно остерігатись і з чого зробити висновки на майбутнє.

Вона збирає інформацію про те, що відбувається всередині і зовні нашого тіла і запускає відповідні реакції в організмі, які ми відчуваємо як емоції, щоб ми пристосовувались до ситуації.

Неокортекс відповідає за вищі психічні функції, такі як мислення, мовлення, самоусвідомлення. Завдяки йому ми плануємо, мріємо, ставимо цілі, осмислюємо досвід.

Для цього неокортекс збирає інформацію від рептильного мозку, лімбічної системи і приймає рішення про те, як діяти.

Співпраця між трьома системами дозволяє приймати найкращі рішення

Коли всі три системи мають хорошу комунікацію між собою, вам легко приймати правильні рішення. Тому що ваш неокортекс розшифровує інформацію від двох інших систем і опирається на неї.

Такі рішення відчуваються як правильні. Їх реалізація відбувається легко і природньо. Ви отримуєте достатньо енергії і мотивації для дії.

Коли ж комунікація порушена, ми відчуваємо внутрішній конфлікт. Ставимо цілі і самі їх саботуємо – через нудьгу, прокрастинацію, апатію, страхи. Знову і знову наступаємо на ті ж самі граблі в стосунках, роботі чи інших сферах.

      Наприклад, під час терапії якраз і відбувається наведення місточків та синхронізація усіх трьох систем. Неокортекс навчається розуміти мову емоцій, опиратись на них, заново осмислювати уже існуючий досвід і знаходить нові, більш ефективні способи діяти.

      В гештальт-терапії це називається творче пристосування. Коли ви можете свідомо будувати нові сценарії, які відповідають реальній ситуації, а не бути заручником старих застиглих схем, які вже не працюють вам на користь, а навпаки заважають чи приносять страждання.

Мета книги – допомогти вам навести ці місточки і краще зрозуміти себе через контакт зі своїми емоціями.

А де живуть емоції?

А от живуть емоції у тілі. Саме завдяки тілесним відчуттям ми можемо зрозуміти, що із нами відбувається. Ось чому важливо навчитися розрізняти тілесні відчуття та знати, як саме у вас виражаються у тілі різні емоції.

Давайте я опишу тілесні прояви, а ви спробуйте відгадати, про яку емоцію йде мова:

      1. Кров приливає до обличчя, щелепи стискаються, кулаки стискаються, в грудях неначе клекоче вогонь, ніздрі розширюються, дихання частішає…

      2. В грудях все захололо, в животі смокче неначе від голоду, ноги підгинаються, очі розширились, обличчя зблідло...

      3. Посмішка на обличчі, очі широко відкриті, погляд спрямований перед собою трохи вгору, в грудях неначе світла кулька та метелики, спина розпрямлена, груди розпрямлені, в ногах енергія, в руках також відчувається енергія…

Чи вдалося вам розпізнати, про які емоції йде мова?

Відповідь: Злість, Страх, Радість.

Нижче наводжу теплову карту емоцій, яку вчені склали у результаті дослідження того, як різні емоції відчуваються у тілі.

Жовтий, червоний – відчуття тепла, жару, наповнення енергією (жовтий більша інтенсивність, червоний менша інтенсивність)

Блакитні – відчуття холоду.

Чорні – неактивні або «пустота».

На карті можемо побачити, як активація певних частин тіла відповідає ролі кожної емоції.

      Наприклад, жовтий колір у горлі під час емоції відрази – у відчуттях це схоже на рвотний рефлекс – відторгнути і виплюнути те, що не підходить.

      Злість дає енергію в руки, щоб захищатися, а також підвищує тиск і серцебиття – максимальна готовність до активних дій. Страх, відраза, сором і тривога мають виражені відчуття у животі. Може смоктати, крутити, стискати.