Розділ 2. Для чого нам емоції?

Емоції – це результат мільйонів років еволюції. Природа наділила нас цим надпотужним інструментом, щоб ми могли орієнтуватись, успішно виживати та адаптуватись у складному світі.

Основні функції емоцій такі:

    1. Оціночна/Сигнальна – емоція допомагає оцінити значення того, що відбувається навколо, і звертає нашу увагу на те, що є важливим саме для нас.

Емоція говорить: «зверни увагу, ось тут відбувається щось важливе для тебе! Це може принести користь, задоволення, або містить небезпеку!»

      Наприклад, гнів говорить про те, що якась наша потреба порушується, і виділяє енергію, щоб ми могли відстояти себе.

      Страх повідомляє про небезпеку, від якої потрібно триматись подалі або захищатися.

      Інтерес мотивує наблизитись і уважніше вивчити те, що може бути корисним.

      Відраза говорить, що перед нами щось шкідливе, від чого слід триматись подалі.

Будь-яка емоція є маркером нашої потреби. Тобто потреби говорять із нами мовою емоцій.

Це надзвичайно важлива їх якість. Адже потреби – це джерело усіх наших бажань, мотивації щось робити, енергії для активного повноцінного життя. І доступ до них ми отримуємо через емоції.

Людина, яка витісняє емоції, автоматично блокує доступ до розуміння своїх потреб, а значить втрачає енергію, почувається спустошеною, нещасливою, впадає в депресивні стани та апатію.

В подальших розділах ми детально розберемо як зрозуміти, про що говорить кожна із емоцій. Зазвичай, чим більш значима потреба, тим сильніша емоція.

    2. Регуляторна/Підготовча – регулює фізіологію і готує нас до дії, яка потрібна у даній ситуації. Миттєво змінює гормональний фон і біохімію крові.

      Наприклад, у випадку гніву ми за долі секунди отримуємо енергію і сили для захисту порушеної потреби.

      Інтерес легко концентрує нашу увагу та надає енергію для вивчення і запам’ятовування чогось, досягнення результатів.

Це важливо розуміти, оскільки правильно прожита емоція допомагає задовольнити потребу, що дає відчуття задоволення і надає енергію для подальшого життя.

А от коли ми конструктивно не виражаємо емоцію, її енергія нікуди не дівається і створює внутрішню напругу. Це підвищує тривожність, виснажує, а хронічна напруга знаходить вихід через психосоматичні захворювання.

Саме тому важливо навчитися конструктивно виражати кожну емоцію. Далі ми детально розберемо що це значить і як це робити у випадку кожної з базових емоцій.

    3. Підкріплення/Навчання – емоції допомагають нам навчатись, закріплюють успішний досвід або допомагають отримати уроки із помилок.

Наприклад, емоція інтересу є закріплювачем знань. І надає для навчання та розвитку багато енергії. Так, дитина щодня навчається величезної кількості речей. При цьому, її спеціально ніхто не навчає. Вона просто слідує за своїм інтересом.

А от нудьга навпаки – говорить «не бачу смислу виділяти енергію і час на це». Бо те, що відбувається зараз, не допомагає задовольнити актуальну потребу.

Нудьга стимулює пересвідчитись, чи це заняття нам справді потрібне? Дозволивши собі прожити нудьгу, можемо знайти те, що справді бажане і важливе.

Дискомфортні емоції, такі як розчарування, сором, сум – допомагають нам навчатись, щоб ми зробили висновки на майбутнє.

Радість винагороджує нас за певні дії, стимулює їх повторювати у майбутньому.

Одна із основних функцій мозку – фільтрувати і забувати величезну кількість інформації, яку ми отримуємо щодня.

І саме емоційне забарвлення говорить йому – ось цей досвід, ця інформація є важливими, їх потрібно запам'ятати, –  щоб повторювати те що спрацювало, або навпаки – надалі уникати помилок і отримувати бажане.

    4. Комунікативна – допомагає нам спілкуватися.

Завдяки дзеркальним нейронам ми маємо емпатію та можемо відчути те, що відчуває інша людина, можемо емоційно з'єднатися із нею. Так ми краще розуміємо інших людей, а вони розуміють нас.

      Наприклад, у гніві ваш вираз обличчя, інтонація, поза, рухи – говорять «зі мною так не треба», «виправ це негайно». А от сумний вираз обличчя, опущені плечі, погляд донизу говорять, що вам потрібні підтримка і співчуття.

      Радість при зустрічі із коханим говорить йому про те, що він для вас важливий, це викликає зустрічну емоцію і зближує вас.

Близькі стосунки – це завжди про емоційну близькість. Ми насправді розуміємо іншого не через голову, а лише в той момент, коли нам вдається співпереживати.

Не даремно кажуть – щоб зрозуміти людину, треба пройти її шлях у її взутті. Тобто самому відчути те, що відчуває інший.

Згадайте, коли вас хтось утішив і підтримав у важкий момент, коли вам потрібно було співчуття і підтримка. Скоріш за все вам стало легше і ви відчули вдячність, близькість і тепло.

Або коли ви розділили із кимось радість і гарно повеселились – це збільшило радість і створило емоційний зв’язок.

Саме спільний досвід та пережиті разом емоції поєднують і роблять нас ближчими один до одного.

Ми відчуваємо симпатію та близькість до тих, кого можемо відчути та до тих, хто може відчути і співпереживати нам, зрозуміти та розділити наші емоції та переживання.

І навпаки – коли наші емоції висміюють чи відкидають, ми відчуваємо образу, сором, самотність, нам стає емоційно небезпечно. Ми закриваємося і намагаємося триматись подалі від такої людини. Або відчуваємо злість і нападаємо у відповідь.

Таким чином, завдяки емоціям ми можемо:

    1. орієнтуватись у тому, що відбувається навколо (оціночна функція),

    2. фокусувати увагу на тому, що має найбільше значення (сигнальна функція),