Емоції за призмою душі

Розділ 36

***

Я мчу дорогою нічною

І спостерігаю за світлом фар.

У цьому є щось загадкове,

Бо відчуття часу зника.

 

Чомусь з'являється бажання:

Поїхати далеко, в нікуди,

Щоб не було турбот, проблем,

А лиш дорога, ніч і сни.

 

Зупинка. Вийшла. Подивилась.

Затамувала подих вмить.

Я відчува, що власне тіло мліє

І земля з-під ніг кудись летить.

 

Ти просто хочеш рухатись і жити,

Не турбуватись, чи настане знову день.

Ти йдеш за мрією, заради неї варто жити,

Бо залишити хочеш слід на цій Землі.

 

Не слухай ти нікого! Ти робиш це заради себе!

Твоя мета і ціль така складна!

Але на труднощі ти не зважай,

Не все так просто: на все своя ціна.

 

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше