Емоції за призмою душі

34

***

Ти дивишся на небо, немов востаннє бачиш.

Ти ловиш промінь сонця, немов востаннє гріє.

Ти дивишся на воду, немов востаннє ллється. 

А от вогонь... А він горить, немов у пеклі.

 

Ця мить - безцінна. А хтось втрачає ці моменти.

Хтось дивиться, але не помічає красоти.

Хтось чує, але не слухає мелодію дзвінку.

А хтось живе, хоча по факту лиш існує.

 

Задумайся: чи варто так ризикувати?

І витрачати час дарма?

На помилки і негаразди -

Невже у цьому є якась мета?

 

В житті усе так швидко плине,

Нема нічого вічного, на жаль.

Чому рутина так згризає без упину - 

На це є відповідь своя.

 

Ми живемо у злому світі,

Де слабкістю є доброта,

Де потрібно бути дуже пильним,

Щоб не поранили у спину крадькома.

 

Я розчарована... бо лицемірять забагато:

В обличчя посміхаються - за спинами брешуть.

Вони - ненависні! Нікому таких не побажаєш:

Закриєш очі - відразу нападуть!




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше