Емоції за призмою душі

33

А я навчилась цінувать моменти!

Шкода, що деякі - це відгомін життя...

Від деяких залишився глибокий слід на серці,

Їх не повернеш, вони в минулому без вороття.

 

Щасливий, бо можеш повернутися у місце,

Де прожив найменшу чверть свого життя.

Як добре знову опинитися в дитинстві, 

Але без тих, кого забрали небеса.

 

Ця мить сприймається немов це вічність

І ти не хочеш виринати ні на мить,

Немов знаходишся у тілі не своїм

І відчутя змінилися навік.

 

"Садок вишневий коло хати" -

Шевченко ці слова колись писав.

І я щаслива мати сад в своєму серці,

Бо більш такого не знайду ніде!

 

Не описати жодним словом,

Коли проснулася під спів пташок.

Немов прекрасний світ навколо

Немає вже і сліду від тривог.

 

Раніше це здавалося буденним,

А зараз - ніби розкіш на пару днів.

Щоразу повертаюся на рідні землі,

Бо рідні там чекають, є з ким поговорить.

 

- А що зі школою? Ніколи не сумуєш?

-  Сумують, коли є за ким.

Я максимум взяла для свого хобі,

А друзів там ніколи не було.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше