Емоції за призмою душі
31
Нічні дороги, світло, тьма -
переплітаються в єдине ціле.
Так темно, що не видно і зірок з-за хмар,
але найбільша - в тебе в серці.
Можливо, зайдеш у якусь кав'ярню,
замовиш чорний і гарячий шоколад.
Думками ти блукатимеш у хмарах,
в той час, як йтимеш вуличками крізь туман.
Ввімкнеш улюблений плейлист і йтимеш:
далеко, довго, поки не згасне ця зоря.
Можливо, примару десь зустрінеш,
але не бійся - це лиш відгомін життя.
А я послухаю, що скажеш,
коли не знатимеш, який обрати шлях.
Можливо, боронитимеш ти правду,
а - ні, то який у тебе сенс життя?
Невже маріонеткою хочеш бути?
На повідку ходити без кінця?
Немов знаходишся ти під гіпнозом
у чаклуна, який обрав не сторону добра.
Стоїш, заціпенілий до кісток,
не можеш вимовити й слова.
Але ти розумієш істину просту:
на порятунок годі і не сподівайсь!
Прокинься! В минулому це вже!
Навіки світло темряву перемогло!
В твоєму серці є зернина,
з якої проросло добро.
Відредаговано: 20.04.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
