https://st.booknet.ua/uploads/covers/220/1764454146_31.png
Емоції за призмою душі
29
О, так! Мені не вистачає дикої природи,
Яка лікує від усіх недуг.
Там, де відчуваєш себе живою,
А не перевертнем, що існує день за днем.
Десь там, посеред річки,
Поодинока качечка пливе,
Яка не знає ні жалю, ні смутку,
А просто, на інстинктах своїх живе.
Не знаю, яка на те причина,
Але, коли я наодинці із собою,
Я впорядковую думки,
Що виливаються немов рікою.
Здається, що втрачаєш розкіш!
Коли в гучному мегаполісі живеш
І не помічаєш цих дрібниць.
Шкода! Бо став, як той залізний елемент!
Відредаговано: 24.02.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
