Цей світ не мій: у ньому важко...
Через багато років зробила висновок такий.
І відчуття, немов беззахисна комаха,
Яку розтопчуть, не прикладаючи зусиль.
- Можливо, поборотись варто?
Що скажеш у відповідь мені?
- Невже у цьому є найменший сенс?
Якщо б раніше - так, а зараз - вже однаково...
Розчарування, біль, образа -
Усе пронизує наскрізь
І розриває серце на шматки дрібненькі,
Які вже не збереш. Ніколи. Нізащо.
І все горить всередині палким вогнем
І спопеляє все дотла.
Не знаю, що залишиться від мене,
Але надію берегтиму до кінця.