Емоції за призмою душі

28

Цей світ не мій: у ньому важко...

Через багато років зробила висновок такий.

І відчуття, немов беззахисна комаха,

Яку розтопчуть, не прикладаючи зусиль.

 

- Можливо, поборотись варто?

Що скажеш у відповідь мені?

- Невже у цьому є найменший сенс?

Якщо б раніше - так, а зараз - вже однаково...

 

Розчарування, біль, образа -

Усе пронизує наскрізь

І розриває серце на шматки дрібненькі,

Які вже не збереш. Ніколи. Нізащо.

 

І все горить всередині палким вогнем

І спопеляє все дотла.

Не знаю, що залишиться від мене,

Але надію берегтиму до кінця.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше