А ностальгія підступа до горла
І подих перехоплює на мить:
А як же було добре, часи такі чудові,
А зараз вже не те - змінилося усе ущент!
Щосили намагаєшся не впасти духом:
Все мрієш, проганяєш всі лихі думки.
Залишилась надія - це лиш тимчасово...
Щосили піднімаєшся і знову йдеш.
Лише недавно усвідомила проблему,
Яка згризає все, щосили і дотла:
"Ти будеш падати, кидатимуть каміння,
Але ти йди, переступи або в обхід іди!"
Ти думаєш комусь до тебе діло є?
Та не сміши мене! Кумедний ти!
Вже завтра всі забудуть,
Що ти існуєш на цій Землі...
А правда є доволі прикра,
Тож, не звертай увагу ні на що!
Іди вперед, якщо горітиме каміння,
Бо тільки сам у силах все змінить.