Емоції за призмою душі

21

Стривай! А вслухайся у тишу,

Занурся ти в її спокійний стан.

Відчуй енергію, що виривається із серця,

Немов промінчики поміж дерев.

 

Ти йдеш вперед, кружляючи з листвою,

Немов лік часу зупинивсь.

І світ на мить завмер

Або ж ілюзія накрила...

 

Ну що? Помітив зміни ти?

Світ перевернутий,

Жорстокістю накритий

Або ж так і завжди було...

 

Ти можеш сподіватися і вірить, 

Але подумай: чи в змозі щось змінить?

Я, звісно, спробую, візьмуся,

Але, на жаль, масштаби вже не ті...




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше