Емоції за призмою душі
18
***
Цей ком у грудях глибоко засів,
Не знаю, як позбутися? Можливо, вирвать?
Напевно, є ще час... Чи надто пізно?
Стою на місці, бо зупинився час.
Не вимовлю усіх я слів,
Щоб передати біль утрати,
Якщо спитають - посміхнусь,
Насправді - плачу, але мовчу.
Погляну - свято. Всюди свято.
Не так я уявляла цей момент.
Я чую сміх. Для мене - це відраза.
Бо як сміятися, коли на серці так болить?
Минуло кілька діб,
А відчувається, немов минула вічність.
Куди не глянь: я потопаю в океані сліз,
Що зринули з очей на волю.
Здається, що з'явилися шипи,
Що покололи серце так безжально.
Багаж важкий тепер носить
Щодня... Щоночі прокидатись...
Відредаговано: 20.12.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
