Можливо, хочеш ти підкрастись
І тихим шепотом про щось сказати,
Але емоцій вже нема,
Лише відбиток залишився.
Мовчання криком полилось,
Чи почув його хоча би хтось?
Всім байдуже: ніхто не зрозуміє…
Можливо, хочеш щось сказати?
Кажи! Коли, як не сьогодні?
Лови момент!
А завтра може й не настати
І що зробив ти до цього?
Чому у пам’яті лишився,
Мов закам’янілий пелюсток?
Якщо лишився, звісно, ти,
А не загубився десь серед книжок.
Будь собою, а не кимось!
Навіщо цей обман тобі?
Повір: вкінці ти зрозумієш,
Що дурнем залишився саме ти.
Якщо не хочеш так,
Тоді зніми свої ти маски,
Візьмись за себе! Дисциплінуй!
І незадовго зрозумієш,
Що ти на правильному шляху.