Зі сходом сонця ти прокинувся заради мрії,
Яку задумав ще здавна.
Ти ладен все на світі кинуть,
Щоб політати поміж хмар.
Береш відразу чистий аркуш в руки:
Малюєш, креслиш без кінця!
А потім все це втілюєш в життя.
Ти просто озирнись навколо себе
І зрозумій, що в змозі ти змінить.
Якщо пливеш за течією – це нестерпно…
Якщо вирує сила – це ще не кінець.
Ти будеш, як та крилата пташка,
Яка літає до небес.
Незграбно падає і знов злітає –
Бо боре страх, у цьому явно щось та є!