Емоції за призмою душі

4

А очі іскряться, я кидаю мечі,

Щоб не в прірву летіли - попали у ціль.

Прокидається лють, я не в змозі утримать.

А замкнути не можу - бо вже ключик ламкий.

 

Колись сподівалась, що як зробиш добро,

То добро бумерангом вернеться, але ж ні.

Світ настільки в зміїній отруті прогнив, 

Що здається - ніщо не врятує.

 

Ти зробиш помилку - відразу помітять, засудять,

А підмітиш чиюсь - вже добренькими стають.

У цьому світі все двозначно,

Тому, якою бути, вирішувать саме тобі.

 

Спопели усе, що вважаєш нестерпним та брехливим

І здмухни: хай за вітром летить..

Загаси цей вогонь, що палає ще здавна

І закрий свої очі - побачиш, що буде.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше