Емоції за призмою душі
2
Фальшивка? Або ж справжня?
От в чому питання постає.
Щоправда, я теж жива людина,
Що має почуття і серце аж ніяк не кам'яне.
Ну, звісно! В кожного бувають дні отрути,
Коли зриваєшся на всіх підряд,
І ці слова пронизують, немов стріла,
Просочені у крові, що не видно.
Але від справжньої ще можна врятуватись,
А от невидима у саме серце б'є
І скільки б не приховував - цей слід назавжди,
Допоки ти живеш на цій Землі!
Цей світ не мій: у ньому важко...
Через багато років я зробила висновок такий.
І відчуття - немов беззахисна комаха,
Яку розтопчуть, не прикладаючи зусиль.
- Можливо, поборотись варто?
Щось у відповідь скажи!
- Невже у цьому є найменший сенс?
Якщо б раніше - так, а зараз вже однако...
І все горить всередині палким вогнем,
Хоча його і не побачиш.
Не знаю, що залишиться від мене,
Але надію берегтиму до кінця.
Відредаговано: 14.01.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
