Глава 38

ГЛАВА 38

Якийсь час після закінчення моєї розповіді, яку Вейд дослівно передав іншим, панувала майже мертва тиша. Мабуть, усвідомити до кінця істину виявилося нелегко.

Першим заговорив герцог Баніан. Як не дивно, тепер він перестав виглядати похмурим. Його очі світилися азартом в очікуванні майбутньої сутички.

– Що ж, мені і така версія спадала на думку! Що Орден Чистоти може бути пов’язаний з нашими ворогами. Але я підозрював лише тарнів. Вважав, що ельфи до цього не причетні. Помилявся.

– Що будемо робити далі? – запитав Вейд. – Треба витягувати Ленору з лап цього виродка!

– Боюся, це буде не так просто, – зітхнув Ріаган. – Знаєте, чому ніхто жодного разу не зміг захопити цитадель клану Тадаран?

– Про це я взагалі нічого не знаю, – хмикнув напарник. – І чому ж?

– Магічний захист навколо фортеці посилений особливим артефактом. Вгадайте, до якого джерела він прикріплений?

– Теж до медальйона Дволикої? – нахмурився Вейд.

– Саме так, – підтвердив Ріаган. – Скільки б не намагалися пробити цей захист, він тримається. А отже, проникнути в фортецю таким шляхом не вийде. Так, звісно, ми можемо захопити території, розташовані поруч з самою гірською фортецею. Але, як правило, жителі встигають помітити появу ворога здалеку і сховатися за стінами. А навіть якщо ні... Аоталю Тадарану начхати на жителів, навіть якщо ми запропонуємо обміняти їх на Ленору. Довго тримати замок в облозі теж не варіант. Орки можуть прийти своєму союзнику на допомогу і вдарити нас з тилу.

– Може, залучити князів інших кланів? – запитав пан Бідер. – Якщо вони виступлять разом з нами, це збільшить шанси на успіх.

– Боюся, з цим можуть виникнути проблеми, – герцог Баніан задумливо забарабанив пальцями по стільниці. – Ельфи навряд чи повірять нам на слово, якщо висунемо подібні звинувачення одному з них. Вимагатимуть доказів провини Аоталя Тадарана і його поплічника в тих злочинах. У викраденні Ленори його тим більше не звинуватиш. Адже вона походить з клану Тадаран. Можуть навіть схвалити, що князь вирішив взяти її під свою опіку. Ті, хто пам’ятає княжну Лавінель, скоріше за все, теж помітили її схожість з Ленорою. Єдина, хто зміг би висунути звинувачення Аоталю – це сама дівчина. Вона чистокровна ельфійка князівського роду, обраниця богині. Гадаю, її слово мало б вагу серед ельфів. Ось тільки свідчити проти нього Аоталь Ленорі не дозволить. Радше, якщо виникне така загроза, вб’є. А провину звалить на загадкового вбивцю або обставить все як нещасний випадок. Словам же Вейда про астральний зв’язок із ним ельфи навряд чи повірять. Це вельмишановний княжич Ріаган відрізняється більш прогресивними поглядами. Але серед його одноплемінників таких небагато. Припустити саму думку про те, що справжньою парою темної ельфійки є людина, для них неприйнятно.

– Виходить замкнуте коло, – пробурмотів Сарт Ліннар, помічник Баніана. – Без самої пані Фаррен ельфи не захочуть виступати проти одноплемінника. А без їхньої допомоги нам її, судячи з усього, не витягнути.

– Мало того, ельфійським князям взагалі поки краще не знати, що ми збираємося виступити проти одного з них, – сказав герцог. – Наслідки можуть бути занадто непередбачуваними. Тож операцію доведеться проводити таємно.

– Але ми її все ж таки проведемо? – примружився Вейд.

З його вигляду було зрозуміло: якщо герцог Баніан відповість негативно, все одно піде мене рятувати. Навіть сам. На серці знову потеплішало.

– Проведемо, – заспокоїв його Баніан. – Але треба добре все обміркувати. І вирішити, кого краще залучити.

– Може, мені поговорити з батьком? – запропонував Ріаган. – Мені він точно повірить!

– Можливо, – похитав головою герцог. – Але як розсудливий правитель, він все-таки захоче дотриматися нейтралітету. Підтримати нас зараз, без вагомих доказів провини князя Тадарана – це фактично піти проти своїх одноплемінників. Та і заради чого? Що він отримає, пішовши на такий ризик?

Ріаган знітився, визнаючи справедливість зауважень герцога.

– Хай там як, але я все одно піду з вами! – рішуче розправив плечі темний ельф. – Нехай навіть один!

– Тоді вам доведеться придумати привід для вашої відсутності. Як я вже сказав, правду зараз ельфам говорити не варто, – не заперечуючи проти його пропозиції, промовив Баніан. – Але ваша допомога нам справді знадобиться. Ви, на відміну від інших, кого можна залучити до операції, були в землях клана Тадаран і зможете стати провідником. Крім того, знаєте більше за нас про оборону темно-ельфійських фортець.

Піднявшись духом і явно гордий через власну значущість, Ріаган просяяв. Я мимоволі посміхнулася, з симпатією дивлячись на нього.

– Гадаю, Скажений Лис теж не відмовиться допомогти, – несподівано заявив Вейд, чим викликав у всіх деяке збентеження.

– Для початку його необхідно знайти, – нарешті, хмикнув Баніан.

– Це не проблема! – відгукнувся Вейд, за що отримав чіпкий погляд від батька.

– Хочеш сказати, ти весь цей час знав, де він ховається? – примружився пан Бідер.

– Лис попросив зв’язатися з ним, якщо виникне нагальна необхідність, – навіть не подумав каятися в тому, що не повідомив начальству цю інформацію, відгукнувся напарник.