Глава 15.1

ГЛАВА 15

Те, що ввечері Вейд відразу після вечері пішов до мене, де і мав намір провести ніч, вже нікого не здивувало. Марібет виглядала дуже задоволеною. Але не забула натякнути, що не завадило б узаконити наші відносини. На що отримала суворий погляд брата і докірливий від мене. Ні він, ні я не збиралися поспішати.

Не скажу, що мені не хотілося б стати законною дружиною Вейда. Але тиснути на нього було б помилкою. Нехай сам дійде до цієї думки. Прийме рішення не заради дотримання правил пристойності, а тому що захоче сам. Наші стосунки ледве перейшли на новий рівень. Вейду треба звикнути до самої цієї думки. Не кажучи вже про те, щоб будувати подальші плани.

Що до мене, то я відчувала себе настільки щасливою через те, що ми разом, що дуже боялася все зіпсувати надмірною вимогливістю.

– Втомилася? – запитав Вейд, коли ми увійшли до моєї квартири і залишилися самі.

– Дуже, – посміхнулася йому, розвертаючись і опиняючись в міцних обіймах. – За п’ять днів байдикування я встигла відвикнути від роботи. Хочу в ванну, а потім в м’яке ліжечко.

– Бачу, мені сьогодні нічого не світить! – хмикнув він.

– Ну, чому ж? – промуркотіла я. – Якщо запропонуєш мені розслаблюючий масаж, все може змінитися. І можна почати прямо з ванної.

– Не знав, що ти така гаряча! – промовив він грайливо.

– Думаю, ти ще багато про мене не знаєш, – багатообіцяльно сказала, потягнувшись до його губів.

Пропонувати двічі не довелося. І незабаром ми, на ходу скидаючи одне з одного одяг, вирушили до ванної кімнати. Чи варто говорити, що вся моя втома зникла в одну мить.

Виходили ми з ванної, продовжуючи цілуватися і не бажаючи на цьому зупинятися. І продовжили вже в ліжку.

Щоправда, через деякий час наші сили все ж таки вичерпалися. Я дійсно занадто втомилася і почала засинати. Не встигла зручніше влаштуватися під боком у коханого, як він винувато сказав:

– Ти спи, а у мене ще є деяка робота.

– Ти, сподіваюся, жартуєш?! – сонливість з мене злетіла миттєво. Я докірливо поглянула на Вейда. – Тільки не кажи, що ти знову поїдеш до Департаменту!

– Ні, в цьому немає потреби, – заспокоїв він мене. – Є кілька магічних накопичувачів, які потрібно зарядити. Взагалі-то я повинен був зробити це ще вчора, але... Не до того було. І ти знаєш сама, чому, – Вейд примирливо погладив мене по щоці. – Ну, не злися! Тим більше, якщо хочеш, я навіть додому не піду, а займуся цим у тебе. На все про все знадобиться не більше двох годин.

– Ти ж втомився не менше за мене! – я зітхнула. – Ну ось чому ти зовсім себе не бережеш?

Питання було риторичним. Вейд був готовий на все, аби забезпечити сестру ельфійським еліксиром. І, гадаю, так само викладався б заради дружини і дітей. Серце защеміло від цієї думки.

– Вейд, у мене є деякі заощадження, – обережно почала я. – Якщо хочеш...

Він спохмурнів. І щось у його погляді втримало мене від того, щоб продовжити.

– Я піду за накопичувачами, – сухо сказав він, підіймаючись з ліжка.

Клята чоловіча гордість! Він швидше помре від виснаження і перевтоми, ніж когось попросить про допомогу! Але якщо я почну наполягати, ми знову посваримося.

– Тільки не ображайся на мене, – я зітхнула.

– Я не ображаюся. – Обличчя Вейда пом’якшало. І він, нахилившись над ліжком, легко поцілував мене в губи. – Просто я звик сам вирішувати такі питання.

– А якщо ми справді одружимося? – вирвалося у мене. – Ну, я не говорю про найближчий час. Колись у майбутньому...

– Давай не будемо загадувати так далеко, – він явно не бажав обговорювати цю тему. – Але в будь-якому випадку сім’ю має забезпечувати чоловік.

Я лише закотила очі від його твердолобості. Але заперечувати не стала. Мовчки дивилася на те, як він виходить зі спальні. З незрозумілої впертості вирішила, що без нього не засну. І що так буду робити і надалі. Може, хоч це змусить його ставитися до себе дбайливіше.

Тож накинула халат і вийшла до вітальні. Зайнялася приготуванням кави для нас обох.

Почувши шум за дверима квартири, я насторожилася. Звідти лунали чиїсь гнівні голоси.

Та що там відбувається?! Хтось із сусідів вирішив з’ясувати стосунки? На моїй пам’яті таке вперше!

Забувши про каву, я вискочила назовні і в ошелешенні завмерла. Двері квартири, де жили Вейд і Марібет, були відчинені навстіж. А біля них творилося справжнє щось дике. Брат і сестра виривали одне в одного з рук скуйовдженого і абсолютно нещасного Кая, чиїм єдиним предметом одягу були підштанки. Марібет теж була в не надто пристойному вигляді. В легковажній нічній сорочці, яка не приховувала, а тільки підкреслювала всі принади.

Вейд наче збожеволів від люті! І, судячи з усього, бажав розірвати залицяльника сестри голими руками.

Зрозуміти, що тут сталося, було не важко. Мабуть, бажаючи забрати з квартири магічні накопичувачі, Вейд застукав цю парочку закоханих. Ті скористалися тим, що він зібрався ночувати у мене, щоб теж провести час удвох. І тут заявляється старший брат. Ось же засідка!