Розділ 4

     Елве з Міріме вдалося їх усіх об’єднати знову і вони спокійно продовжували правити Ельдораном. Королівська пара гадала, що все вже минулося.

     Ельдоран продовжував розквітати з кожним днем все більше й більше. Але раптом прийшла нова біда. Елве дуже сильно занедужав. Ніхто не знав, що з ним та як перемогти хворобу.

     Через три роки щасливого життя, Міріме залишилася сама. Але в неї був чудовий син, а незабаром з’явилася ще й донечка Ісіліель. Цю маленьку дівчинку полюбило все королівство, за її доброту та щирість.

     Незабаром, вона стала королевою Ельдорану. Тоді знову прийшла біда до їх квітучого королівства. Повернулася Трояндочка і захотіла повернути владу собі. Вона згуртувала навколо себе половину фей, тих істот, однією з яких вона стала.

     Ісіліель була ельфійкою, а це майже те саме, що й фея, тільки вона мала трішки більше сили. Правителька Ельдорану не хотіла, щоб у її королівстві панував хаос, тому почала боротьбу з Трояндочкою.

     Боротьба тривала дуже довго та виснажила королівство. Проте Трояндочка не здавалася. Вона знову згуртувала всіх фей навколо себе і повела до палацу.

     Сили природи знову не витримали цієї ворожнечі. Вони жорстоко покарали Трояндочку. Так, як колись вона зачарувала стейлійок з відбору, зачарували її та вороже налаштованих фей.

     Тепер, замість половини народу, утворилося багато чарівних квітів. Їх почали використовувати добрі феї для того, щоб підсилювати свою магію й так допомагати усім довкола.

     А Ісіліель правила ще дуже довго й щасливо, час від часу з сумом згадуючи про те, що сталося. Вона винила в цьому себе. Але ж всі ми добре знаємо, чия тут насправді вина.

                                                                         ***

     Ось така легенда існує в моєму королівстві. Ніхто не знає, чи це просто казка, чи реальна історія. Але розкрию вам невеличкий секретик – це все правда і я там також була й про всі ці події на власні вуха чула. А звати мене – Вілібель.