Ótimo, mama!

– Я заберу тебе звідси... – прошепотіла Медея. Корвін заснув після вечері з обранцем матері. Але це було не все, чим хотіла порадувати мама. Медея знову вийшла зі своєї кімнати, прямуючи до кухні. Її вже нудило від цього місця. Вона вірила Корвіну, як нікому іншому. Хотіла врятувати маленького. Але навіщо Лівай проводив експерименти, тим паче над малими дітьми? Це Медея з'ясує у брата згодом. Вона вже сиділа на кухні поряд з мамою, нетерплячу і непосидючу. 

– Вже пізно мамо, чому ти ще не спиш? 

– У мене є дещо для тебе. – мама простягнула маленьку коробку з бантиком. 

– Мені до вступу ще далеко, якщо ти робиш мені подарунок в честь цього. 

– Просто відкрий це. 

Руки Медеї розкрили таємничий пакунок. Там був шматочок паперу, закручений в трубку і маленький пакетик. Медея спочатку розгорнула паперову трубку. На ній було написано: "Привіт, старша сестричко!".  

Медею цей надпис заплутав у тенета, такі закручені, як мамин почерк. Дівчина швидко взялась за пакетик, розірвала його, і побачила маленькі шкарпетки. Вона глянула на маму, в мама дивилась на неї нетерпляче. 

– Ти...? 

– Так. У тебе буде ще один братик чи сестричка, в може й двійня.

Ця новина не зробила Межею щасливою, як колись зробив це Корвін. Вона розуміла, від кого ця дитина. 

– Лівай?

– Так, він буде неймовірним батьком. 

– Ótimo¹, мамо. Вибач, я трохи втомилась. Піду спати, завтра ще багато справ в школі, щодо вступу. 

– Звісно, доню, добраніч! 

– Добраніч.

Медея зайшла до вбиральні. Її злості не було меж. 

– От вилупок! – Медеї, відколи з'явився Лівай, він їй не сподобався з самого початку. В Інтернет джерелах він був зразковим вчителем. Та якщо Корвін його боїться до останнього подиху, то краще розібратися з ним як найшвидше.

__________________

1. Ótimo! – Чудово! (з португальської)