Сторінка коміксу

Медея забрала Корвіна зі школи. Він був не в гуморі. Отримавши стаж старшої сестри, вона знала, що розрадить її брата. Нові дитячі комікси з героями перероблених міфів про богів. Такі як Дрімніс – Бог снів, або Зоревіра - богиня зірок, чи якийсь Санвірл. Звісно вона не дуже розуміла, чому він обирав саме їх, та мабуть вони підіймали йому настрій через свою велич.

– Знаєш куди ми з тобою підемо? – провокувала Медея брата на розмову.

– Куди? – подивився братик.

– В книжковий! 

– Справді? Невже по... – нетерпляче затремтів руками Корвін.

– Так, це Пригоди Санвірла та його друзів!  – піднявши палець договори вигукнула дівчина.

– Взагалі-то, це не так називається.

– Та ну тебе зануда, хто перший?

– Я! Я! Я!

Вони побігли що є сили. Дівчина відчувала смак невимовної перемоги, тому що змусила брата посміхнутись. І ось, перед їхніми очима постала фортеця книг, коміксів, манги, манхви, дитячої та історичної літератури. Вони зайшли, і хлопчик одразу кинувся до полиць з коміксами. З коміксів про Санвірла, чи як там його, було тільки 2 посібника. Якраз новенький комікс про Моркерію, Корвін ще не читав. Медея теж вирішила себе порадувати японською культурою, шукала якусь цікаву мангу, щоб прочитати за один вечір і зітхнути з полегшенням, що купила її. Вона якраз тягнулась чорної палітурки, як почула тупіт маленьких ніг. Це був Корвін, який стиснув у грудях комікс та знову ховаючись за ногами сестри, а за ним йшов чоловік. 

– Привіт, Корвіне! – почав перший чоловік. Це був Лівай Сміт. – Не можна так далеко від сестри відходити! Привіт, Медеє!

– І вам добрий день. – дівчина завагалася.

– Що вибираєш? – поцікавився той.

– Ок, це манга, якраз хотіла анотацію прочитати.

– А, японці. Ніколи їх не розумів. Вони такі японці. – паскудно довго протягнув чоловік. – Я частіше обираю психологію. 

– Це чудово, і цікаво. – Медія намагалася згладити кути ситуації, адже її брат досі тримався за її ногу. – Ми йдемо на касу, До побачення!

– Так, побачимося завтра!

"Фух, яке чярівне слово, завтра, я б не хотіла з ним вечеряти сьогодні. Це, мабуть, нормально. Нова людина серед нас. У всіх так буває, коли з'являється вічним, або мачуха. Правда?"

Вони вийшли з книгарні з  покупками, Корвін був як невсобі.

– Хочеш, ти сьогодні мені прочитає комікс? У тебе чудово виходить! – похвалила його Медея. Це дітям допомагає, відчуття важливості.

– А ти прочитаєш про принца Луку? 

– Звісно! – Медеї подобалося читати казки брату. "Казкотерапія рулить!"

В рюкзаку Корвіна шурзотвли зошити, листки. Здавалось враження, що вони були зім'яті. "Треба допомогти йому зробити чистоту в рюкзаку."