Експедиція до світу тварин»

Розділ 13

Тропічний ліс здавався нескінченним. Високі дерева здіймалися до неба, величезні листки закривали сонячне проміння, а звідусіль долинали голоси невідомих мені птахів.
Я йшла разом із досвідченою дослідницею, яка показувала мені сліди тварин і розповідала про їхні звички.
— Тут потрібно дивитися не лише під ноги, — попередила вона. — Іноді найцікавіше можна помітити високо на гілках.
Я підняла голову, але побачила лише листя.
Раптом дослідниця зупинилася й показала на дерево неподалік.
— Бачиш там щось?
Я придивилася.

Спочатку мені здалося, що між гілками лежить темна тінь. Але потім ця тінь повільно повернула голову.
Я затамувала подих.
На товстій гілці лежала велика чорна кішка. Її шерсть була темною, мов ніч, а очі уважно стежили за лісом.
— Невже це пантера? — прошепотіла я.
— Чорна пантера, — тихо відповіла дослідниця.
Я не могла відвести погляду.
Тварина повільно підвелася. Її довгий хвіст гойднувся в повітрі, а лапи безшумно ступили по гілці. На мить крізь проміння сонця я помітила на її хутрі ледь видимі плями.
— Але ж вона чорна! Чому видно плями? — здивувалася я.
— Тому що чорне забарвлення не завжди приховує малюнок повністю. Якщо світло падає під правильним кутом, плями можна розгледіти.

Я швидко записала це в блокнот.
Пантера подивилася в інший бік, переступила на сусідню гілку й почала спускатися стовбуром. Її рухи були такими впевненими, що здавалося, ніби дерево — продовження її власного тіла.
Я хотіла роздивитися її краще, але дослідниця нагадала, що ми маємо залишатися на безпечній відстані.
Тож я просто спостерігала.
За мить чорна кішка стрибнула на землю й зникла серед густих заростей.
— Вона щезла! — прошепотіла я.
— Тропічний ліс великий, — відповіла дослідниця. — А ця тварина чудово пристосована до свого середовища.

Я ще довго дивилася на місце, де востаннє бачила пантеру.
У моєму блокноті з’явився новий запис:
«Чорна пантера — мов жива тінь. Вона рухається тихо, впевнено й загадково. Але за її незвичайним виглядом ховається справжня тварина зі своїми звичками та потребами».
Я зрозуміла, що природа не перестає дивувати. Іноді навіть знайома назва приховує цікаву наукову таємницю.

Цікаві факти про чорних пантер : 
•«Чорна пантера» — не окремий вид тварин. Так називають леопардів або ягуарів із дуже темним забарвленням.
•Темне забарвлення виникає через надлишок пігменту меланіну. Це явище називають меланізмом.
•На шерсті чорної пантери часто можна розгледіти плями, особливо при яскравому освітленні.
•Чорні леопарди зустрічаються переважно в Азії та Африці, а чорні ягуари — у Центральній і Південній Америці.
•Леопарди та ягуари вміють добре лазити по деревах, хоча їхні звички й середовище існування відрізняються.

Запис у щоденнику Ані : 
Я ще не бачила чорної пантери наживо. Мені дуже хочеться колись побачити такого леопарда або ягуара в природному середовищі. Найбільше мене здивувало, що чорна пантера — це не окремий вид, а назва для тварин із темним забарвленням.


Примітка: зустріч Ані з пантерою вигадана, а факти про чорних пантер справжні.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше