6.2

 - Приміряєш образ зомбі-панди?
Я, Юля та Поліна вирішили зустрітися у їдальні, щоб пообідати. І слова Виноградової було першим, що я почула, коли сіла за столик.
- Пробач? - Не зовсім зрозуміла її запитання.
- У тебе темні кола під очима, вигляд зомбі і засинаєш на ходу. В чому справа? А-а, - зрозуміло протягнула вона, грайливо штовхнувши мене ліктем у бік. - Я зрозуміла. Красунчик із примхами заважав спати?
Яблуко стало впоперек горла.
- Ага, я права!
Юля підняла на нас погляд.
- Про якого красеня мова? Ти познайомила Ксюшу з Кіром?
Поліна поцокала язиком і перезирнулась зі мною, ніби поглядом питаючи: «І що нам з нею робити?».
- У яких хмарах ти літаєш? Кохання зробило тебе розсіяною. І все рухається до втрати другої подруги, у якої розум поки що не затьмарений туманом любові.
Камінь у мій город?
- Звідки з'явилися такі думки?
- А коли ти обмежувалася соком та яблуком?
Неохоче довелося ділитися своїми думками про схуднення та здорове харчування. Поліна завела стару пісеньку, зображаючи з себе міс сваху і була впевнена в припущенні, що я сіла на дієту через появу дивного хлопця в нашій квартирі. Мені залишалося закотити очі на її припущення. 
Юля приєдналася до моєї команди, похитавши головою і посміявшись.
- Ніколи не любила дієти!
Поліна повернулася у мій бік.
- А їй і не потрібно турбуватися про зайву вагу, адже вдома у неї є дещо краще за тренажери і дієти.
– Це що ж?
- Тобі поки що рано про таке чути, дитинко! - Вона потяглася до мене з наміром погладити по волоссю, але я ухилилася.
Юля почервоніла.
– Поліна!
- Ну що Поліна? Знай я, що твій Соколов справжня секс-машина, неодмінно придивилася б до нього.
Червоними стали не тільки щоки, здавалося, ніби воно  дісталося й шиї Юлі. Дівчина приклала долоні до щок, глянувши спідлоба на Поліну.
- Заздри мовчки.
- Як скажеш, подруго, як скажеш. – Поліна усміхнулася.
Задзвонив телефон, я з подивом дивилася на екран, де висвітлилося ім'я Ейнара. Що йому знадобилося? Він прислухався до поради і знайшов якусь інформацію у книжках?
- Алло?
- Ксюша, допоможи мені!
- Що трапилося?
Спіймавши зацікавлені погляди подруг, квапливо піднялася і попрямувала до вікна.
- Твоя бабуся ставить дуже багато незрозумілих питань! Ще до неї в гості прийшла вчорашня старенька і розповідає про свою онучку. Врятуй мене! - У голосі Ейнара прослизали нотки паніки. Схоже, зведення там йде повним ходом. - Що мені робити?
Бабуся з онукою не представляли проблеми, а ось на питаннях він міг засипатися на елементарному.
- Стривай, - зупинила його. - Скажи, що за запитання вона ставить?
- Як поживає її подруга? Шанай, а я її імені не знаю. — голосив на тому кінці дроту чаклун. - Чи дзвонив я вже їй? Коли я збираюся йти на цю «Битву екстрасенсів»?
- Розслабся. Подругу звати Тамара Володимирівна, але ти маєш говорити «бабуся». Говори, що все чудово. На «Битву екстрасенсів» підеш у середу, – увечері ми встигли заздалегідь обговорити тему його екстрасенсорних здібностей та як знайти їм застосування. Він сам відзначив себе як екстрасенс у розмові з Поліною, а тут у столиці днями проходить кастинг на шоу. Може номер пройде та його візьмуть? Знайде братів по...магії? – Скажи, що тобі треба підготуватися до того часу. Попрактикуватися в енергетичних потоках... Чи мені розповідати чаклунові про подібну лабуду?
- Лабуда? - пробурмотів він у відповідь. - Яке дивне слово! Воно означає щось хороше?
- Синонім фігні. Дурниці.
Він обурено видихнув:
- У нашому світі ти однозначно була б некроманткою!
- Це ще чому?
- Характер – не мед.
- Хто б казав про характер. Ейнар, мені вже час йти. Будуть проблеми – дзвони. Бувай.
- Ксюшо, постривай... - Але я вже скинула, передчуваючи, що Ейнар ставитиме купу непотрібних питань. Він непогано впорався вчора, а зі старшим поколінням теж має пройти все добре.
Вже хотіла повертатися до нашого з подругами столу, як почула дивну бесіду:
– Слухай, на другому поверсі  зробили ж класний ремонт, - розповідала чорнява дівчина. – Так чому всі користуються туалетом на цьому поверсі?
– А ти не чула? - інша дівчина навіть припинила їсти. – Кажуть, в туалеті на другому поверсі у середу бачили привида. 
– Привида? Що за дурниці? - вона зморщила свій гарненький ніс. – Хто в таку маячню взагалі міг повірити?
– Як бачиш, вірять. Ніхто досі не наважився піти туди.
Ще минулого тижня розмови про усілякі містичні речі я б теж сприймала за маячню. А після знайомства з Ейнаром не можу дивитися на цей світ як раніше. 
Та не йти ж мені перевіряти самій чи не завівся часом привид в нашому навчальному закладі? Оце вже ні! Треба це доручити Ейнару!
***
Завдяки своєчасному навчанню в інтернет-кафе Ейнар міг сам включати комп'ютер і знаходити цікаві для нього речі.
На даний момент він старанно шукав книги про так званих "потраплянців", уважно читав і підмічав деякі важливі моменти. І ні, його зовсім не цікавило їхнє повернення додому(не збирався чаклун повертатися до свого батька-тирана). Він хотів уникнути помилок потраплянців, які пов'язані зі спілкуванням.
Юнак роздратовано цокнув язиком. У першому випадку  в головному герої Ейнар впізнав свій нестерпний характер і отруйний язик. Щоб йому ґрець! Зіпсував перше враження.
На Аштері він з повагою ставився до своєї нареченої(яку йому нав'язали) з роду Теарієс і не дозволяв собі зайвого. Можно сказати, у них з Женевьєв були нормальні та дружні стосунки. Романтика сюда не входила, тому що вони обидва не бачили один одного як обьект симпатії.  Просто заручини і майбутнє об'єднання двох сімей було ніби їх зобов'язанням.
З іншими дівчатами у нього були стички у академії, але тоді на їх стать він уваги не звертав. Для Ейнара усі були однакові. Він не вибачався ні перед ким.
А тепер це стало проблемою.
Як відбілити себе в очах Ксюші?
Після того, як він прочитав ці книжки існував приблизний план дій в його голові. Все просто: поведінка має бути протилежною усім цим зарозумілим дурням. Не будуть зайвими приємні слова Ксюші та компліменти, а ще, якщо вона вважає його героєм з фентезі книги, то і він може її призначити на головну жіночу роль. 
З подарунками важче. В незнайомому (і технічному) світі знайти роботу по його спеціальності непросто. Та якщо заради грошей доведеться у всій красі показати себе в маленькій  коробці під назвою телевізор – Ейнар готовий піти на це. Жити за чужий рахунок історія не про нього.
Пункт про власне житло йшов одразу після роботи. 
Також...не завадить навчитися готувати самому. 
Він гортав стрічку новин. За ці три дні нічого дивного не відбувалося. Добре. Інших попандаців услід за ним сюди не закинуло і ніхто не заважатиме його планам, тож можно спокійно розігрувати тимчасову виставу "це все заради повернення додому" і крок за кроком завойовувати серце дівчини.
Звичайні люди можуть подумати, що то якась маячня одразу ж переходити до залицяння, побачивши кулон. Однак, в його світі багато рас ставляться до слів про долю серйозно. 
Якщо боги вам кажуть про вашу другу половинку - бігати від неї марна справа.
Згадавши, чим закінчилася історія кохання імператора драконів  Шандана і його дружини  Мейджен, він хмикнув. Ці двоє пішли проти волі небес, обірвавши зв'язок з призначеними їм долею і замість цього з'єднали назавжди свої душі. Чим все закінчилося? Ну. Щасливого кінця не настало. Через декілька років Мейджен пожертвувала собою заради імператора, а йому довелося прожити до самої старості у тузі за нею.
Чи покарали їх небеса в наступних життях? Або ж дозволили бути разом? Цього вже ніхто не дізнається. 
Та Ейнар не бажав ні собі, ні Ксюші подібного. Навпаки, він збирався бути щасливим на цій поки незвичній для нього Землі. 
Для нього їх зустріч була наче подарунком. 
Незабаром до бабусі Ксенії прийшла вже знайома старенька. Довелося залишити читання книг і приєднатися до жіночок, бо у кожної назріли питання і хотілося отримати від нього відповіді.
Нестерпно стало, коли Лідія Петрівна почала розповідати про свою онучку Світланку і натякати,  як чудово вони б виглядали удвох. 
В Ейнара міг бути жахливий характер та й добрим він себе не вважав, але в той же час зраджувати свою другу половинку він не посміє. Навіть його батько не був настільки покидьком.  
Тому він лише холодно подивився на жінку і, вибачившись, пішов у ванну кімнату. Подумавши, що прихід жінки є гарним приводом, він подзвонив Ксюші.