Саша Соколов: Ей ботанка ти тут? Є розмова.Незнаю в курсі ти чи ні. Але я сьогодні підпрацьовував купідоном. Розносив ті дурнувати валентинки по школі. І одна мене дуже зацікавила.... така тошнотворно-рожева. Впізнаєш?
Альона звісно впізна свй конверт. Адже, там був лист з зізнанням на яке вана дуже довно не могла наважитись.Вона так сильно хвилювалась перед тим як закинути його в ящик з іншими валентинками, що навіть забула як її підписала
-Саші з 11-А....Цікаво.... Нас в класі троє якому з них?
Альона так розгубилась що незнала що відповісти. З однієї сторони це був шанс Адже це йому і адресувалась валентинка.... А з іншої їй було страшно... поки що не було схоже що він в захваті від листа
-Колись.... вона для мене?
Альона здалось що вана зараз впаде в обморок
-Раз ти мовчиш я відкрию і прочитаю цей лист і розберусь для кого він
Альона майже не дихаючи чекала наступного повідомлення
-Вааау...воно покруче Таньки до Онєгіна... та щей у віршах... ти що нпнесла на бумагу парфуми???Жесть
Альона зжала телефон у тремтячих руках чекаюви остаточного вироку. Раптом її лист в який вона вложила стільки часу і сил для відправлення якого потрібна була вся її хоробрість здалось їй безглуздим
- Я прочитав! І маю скзати тобі дещо важливе........
#11020 в Любовні романи
#2717 в Короткий любовний роман
#4338 в Сучасний любовний роман
Відредаговано: 24.03.2020