Джок-он-Лок в зоопарку

Чи пам'ятаєте ви попередню розповідь про Джок-он-Лока, який перебував у лісі? Якщо так, то давайте згадаємо, що там було.

У попередній розповіді, ми дізналися про пригоди Джок-он-Лока, який перебував у лісі разом зі своїм господарем Семом. Там вони назбирали грибів, уникали отруйних; Джок-он-Лок стрибав по гіллям; а Сем розповів своєму найкращому другові про мох, який росте у лісі, та відвідав озеро, у якому раніше ще в дитинстві побував. А зараз, після прогулянки до лісу, вони домовилися, що завтра підуть до зоопарку. Отже, давайте продовжимо їхні пригоди, і подивимося, як Джок-он-Локу сподобаються нові для нього тварини.

Настав чудовий ранок. Джок-он-Лок прокинувся і вийшов з будки, чекаючи на свого господаря. Сем як раз вже збирався до зоопарку. Тому, одягнувшись у те, що він завжди ходить по місту, він вийшов на двір, та й сказав:

— Джок-он-Локу! Ходи-но сюди! Дам тобі різнокольорову кісточку!

Почувши це, Джок-он-Лок радісно гавкнув, та й підбіг до свого улюбленого господаря.

— Але після зоопарку, — одразу сказав Сем, бо побачив, що його собака вже облизується, чекаючи на ласощі. — Я розумію, що ти хочеш з'їсти її прямо зараз, але... Ти пам'ятаєш, що я тобі казав вчора?

Джок-он-Лок гавкнув двічі у відповідь.

— Ну, звичайно! — зрадів Сем, що його друг не забув про вчорашню обіцянку. — Ми сьогодні ідемо до зоопарку! — він рушив вперед, і сказав Джок-он-Локу: — Ходімо!

Джок-он-Лок радісно гавкнув й стрибнувши, побіг за своїм господарем, напрямом прямо до зоопарку.

Нарешті: зоопарк! Це найкраще місце для жителів, щоб зустріти таких тварин, як: тигр, мавпа, жираф, слон, лев, єнот, леопард та інші. Доречі, там не можна смітити, оскільки тваринам потрібне тепло та чисте повітря. Тому, Сем був великим знавцем правил поведінки під час перебування у зоопарку. І одразу сказав своєму другові:

— Ітак, Джок-он-Локу: будь вихованою собакою. У нас не всі такі добрі люди, що полюбляють таких собак, як тебе. Тому, не треба стрибати по людях, гавкати на увесь зоопарк (це лякає тварин), красти щось у людей або когось гризти. Розумієш, що це не іграшковий світ, щоб з кимось грати? Нам усе одно боляче, тому будь ласка, ще раз повторюю: БУДЬ ВИХОВАНОЮ СОБАКОЮ!!! Добре?

Джок-он-Лок зрозумів дещо зі слів Сема й гавкнув у відповідь.

— Чудово, — спокійно зітхнув Сем. — Тоді, давай зробимо перший крок до зоопарку. Ми вже близько.

Сем і Джок-он-Лок зробили перший крок до зоопарку, й перше, що вони зробили, — це поглянули на пінгвінів, які плавають.

— Подивився, Джок-он-Локу: це пінгвіни, ссавці родом з Антарктики. Вони вміють плавати і добувати свою улюблену їжу — рибу. Звісно, риба може не завжди бути в океані, тому пінгвіни стараються її знайти в глибині океану. А деякі з них — матусі. Так, ті „матусі“ вміють відкладати яйця, з яких потім вилуплюються маленькі пінгвенята. За ними треба постійно стежити, оскільки вони не знають про той світ, у якому вони зараз живуть. А коли виростуть, то також будуть справжніми пінгвінами, які будуть забезпечувати їжею своїх батьків та інших родичів. Тому, бачиш, Джок-он-Локу: які насправді є пінгвіни у власному житті...

Джок-он-Лок вже махав хвостом. Це означає, що він хоче гратися. І як раз у цей момент, коли біля нього проходила жіночка, він як гавкне, так й злякаються деякі тварини, а люди одразу відійшли якомога далі від гавкіту собаки. Це, доречі, розізлило Сема, коли він це почув.

— Джок-он-Локу! Що ти витворяєш?! — закричав він на нього. — Ай-яй-яй! Як ти мене слухав, Джок-он-Локу? Я ж казав: не гавкай на увесь зоопарк, це лякає тварин! БУДЬ ВИХОВАНОЮ СОБАКОЮ, ОСТАННІЙ РАЗ ПОВТОРЮЮ!!!

Оскільки зоопарк контролюється охороною, то у цей час з'явилися охоронці, які помітили поведінку тварин та голос собаки.

— Тут хижі тварини! — крикнув один із охоронців. — Розшукуйте собаку! РОЗШУКУЙТЕ СОБАКУ!!! Бігом!

Щоб не отримати штрафу за відвідування зоопарку з твариною (а у місті заборонено відвідувати зоопарк з тваринами, оскільки вони можуть бути хижими для охоронців), Сем сказав Джок-он-Локу:

— Ховаємося! — і відійшли якомога далі, оскільки вже підходили охоронці, щоб розшукати „хижого злочинця“ в іншому місці.

Один із охоронців рознюхав запах собаки, й одразу крикнув:

— Я знайшов зачіпку! Тут проходила хижа тварина!

— Тобто: собака, так? — запитав один охоронець.

— Звісно! — відповів той, піднімаючи свій палець. — І на мою думку, що він пішов туди! — і опустив його у напрямку зони з леопардами. — Ходімо, можливо, там ми його виловимо!

Та й побігли шукати того „хижого злочинця“. А Сем з Джок-он-Локом дивилися у цей час на жирафів.

— Дивися, Джок-он-Локу: це — жирафи, — почав розповідати йому Сем. — У них така висока шия, що вона досягає аж двоповерхового будинку! Уяви собі! І це не означає, що на ньому можна лізти. Це не іграшка, тому пам'ятай, що ми — істоти, не іграшки, тому з нами гратися не можна. Ось так. Доречі, жирафи люблять їсти траву та листя дерев, а самі походять з Мадагаскару. У них плямиста шкіра, — з помаранчево на коричневе кольори. Вони також народжують жирафенят, і доглядають за ними постійно. Ось таке у них зараз життя. Ходімо, розповім тобі про „короля“ лева.

„Короля“ лева? О-о-о! Буде цікаво! Джок-он-Лок підійшов за Семом позаду, і зупинився біля клітки, у якому сидів справжній лев.

— Знайомся, Джок-он-Локу: це — лев, — познайомив його Сем. — Наш король Сахари та Мадагаскару, — і почав розповідати подробніше про цього ссавця: — Він є родиною котячих, бо він схожий на волохатого кота. Він вміє ричати, тому його рик можна почути за кілька кілометрів від нашого місцеположення, у якому ти знаходишся біля нього. Уяви собі: де ти, к де сам лев, а його крик нам аж як чути! Як літак з повітря або ядерна бомба. Доречі, у левів також є мами-леви. І вони можуть народити левенят, за якими постійно стежать: щоб ніяка хижа тварина не з'їла її, як наприклад шакал або гієна. У левів є грива. Тільки у них можуть вони бути, а у мам-левів та левенят ще не можуть бути або (як сказати до мам-левів) їх не може бути взагалі. Тому, такі вони у сучасному житті: живуть собі спокійно, і ніяка світова загроза їм не зашкодить.