РОЗДІЛ 1. Старт

Я - Джаггернаут. Ну, ви мабуть в курсі. Розповідаю спеціально для форуму, так що лайки й репости вітаються, ну ви, природно, і про це в курсі. Відразу попереджаю - це не гайд, а щось по типу інтро - огляд по старту гри. Що ж, настрій не дуже, тому розповідаю коротко, і слів не підбираю. Так, і як я з Токагой зустрівся, розповім теж. Будуть питання - пишіть у коментарях.

Позавчора я провів усю ніч в клубі, а вчора Старий затяг мене в нову гру. Ну як затяг, сам раніше зайшов, а мені й іншим розпоряджень залишив цілу купу. Це, до речі вчасно сталось, я ледь доповз до капсули. Скоро легше буду почуватись, бо капсула в мене топова, чудово припиняє будь-яку абстиненцію.

Люблю клуби - голосну музику, легкий алкоголь, веселу компанію. Зовнішність у мене приваблива, дівки так і липнуть. А ранок після клубу - не люблю, настрій завжди - не дуже.

Перса я створив, як Машка скомандувала, внучка Старого. Я останнім з усіх наших зайшов, вибір рас ніякий залишився - ящера якогось довелося брати. Яка різниця - аватар міцний, мордою на мене трохи схожий. Зайвого не багато, гребеня немає, пазурі, і хвіст правда є. Японський стиль в аватара - тіло й обличчя людські, екстер'єр драконій, тільки без крил. У промороликах ви напевно цих ящерів бачили - брутальна раса, особливо чоловічі перси.

Який же в неї бісячий голос, у Машки - висвердлила мені мозок, так бери, сяк бери! Гра, як мені відразу здалося - лайно. Створення персонажа затягнуте, питання - тупі, береш - не знаєш що! Начебто воїн повинен вийти, я тільки воїнами завжди відіграю.

Три вміння на вибір дали, а опис схований - тільки назва видна! Хто це лайно вигадав? Зосередитися ще важко, Машкіну пораду прийняв, щоб вибір зробити. Якщо зіпсував перса, то все - це Машка винувата. Танк їй потрібний! Який нахрен танк із такими вмінням - Кипіння Крові, Випадковий Відбір, Позитивна Карма. Дівка вибирала. Спасибі, що не порадила Веселий Кролик взяти, там і таке було.

Ох, і морда мене розбудила! Враження "гра - лайно" підсилилося. Хіба можна так робити? Зустрічати нового гравця в новому світі з такою пикою? Де гід з грудьми п'ятого розміру, я вас запитую? Начебто не корейці гру робили. Ящера надіслали, лускатого.

Я встав, звичайно, з ліжка, як він просив. Ну й виконав відразу йоко-гері йому в сонячне сплетіння - не люблю вставати, а тих, хто мене будить, не люблю ще більше. Як у стіну вдарив. Пробив коліном, зробив двійку в голову - хоч би хни, навіть не поворухнувся виродок. Схопив за шию, стис, як міг - те ж лайно - не холодно не жарко йому.  Насильство, як метод впливу на непісей, ясна справа, відпадає. Труднощі виникли на обрії - не люблю я скріпти вмовляти.

Ящера я проігнорував, виповз із печери самостійно. Красиво, звичайно, навколо. Скелі гострі, пісок різнобарвний, небко блакитненьке, хмаринки пухнастенькі, сонечко пригріває. Я в ущелині якійсь, а навколо, непісі манекени луплять. Розташовані манекени рядами, а по манекенах луплять різноманітні ящери, різноманітною зброєю. От воно, то мені й потрібно. Кулаком у морду відразу не спрацювало. А от булавою - повинне вийти.

Не вмію я непісей вмовляти. Я йому - дай! Він мені - вали звідси! І що ти йому зробиш голими руками. Від манекена відламати зброю не вийшло. Камінь знайти підходящий - теж. Я зовсім засумував. Гра – лайна кусок. Кулак Новачка не спрацював. А зубожілого Меча Новачка не виділили. Ну хто так робить? І тоді побачив її! Ну, ви в курсі.

І почув. Вона так дивно кричала: Я-ай!Я-ай!, я таке тільки в мультиках у дитинстві чув. Дивлюся, вона - ножі в манекен метає з різних позицій. Підстрибне - метне, присяде - метне. І красиво в неї дуже виходить. Звісно, ножі куди хоч летіли, а от підстрибувала, та й присідала вона дуже красиво. Я аж задивився.

У клубах повно гарних дівок. У Королівській Дорозі й Чарівному Світі теж чимало, і звичайних багато й екзотичних валом. Але на цю я задивився. Худенька, жилава, струнка. У стрінгах. Я в боксерках, вовняних, до речі, а вона в стрінгах. Стартова білизна, окей, отут непогано придумали, хоч не підгузник.

Вона підстрибує, сідниці витягаються в ідеальні овали. Приземлюється - від поштовху по них пробігає тремтіння, аж за душу бере. Присідає - ідеальне коло. Зад тугий, як м'яч, спинка струнка, ніжки довгі. Знизу хвостик тріпотить, так і притягує погляд, зверху теж хвіст - довгих волось. 

Я тоді про що подумав: здорово, позаду гарна, але теж ящір, зараз обернеться, а там - крокодил. Підійшов, та й ляснув легенько їй по самому примітному:

- Привіт, дівонька.

Якось я не відійшов ще від клубняка, забув, що зустрілися ми не у стійки з коктейлями, а коло манекена, і дехто при цьому зі зброєю. До речі ляснув я пристойно, а результат як із непісями - навіть із руху її не збив, ніякого кінетичного впливу неможливо задіяти в цій грі. Сумно це.

- Х-ха! Х-ха! - ящірка вдарила мене двічі затиснутими в кулачках ножами. Я це добре відчув, втрата здоров'я пройшла. Я відстрибнув на рефлексах, пішов убік, ще від пари ударів вклонився. Ще пару заблокував - вона теж не може рух продовжити, якщо натикається на моє тіло. Специфічна фізика. Вона метнула ножі, я один - відбив, інший - піймав. Той, що піймав, зник прямо з руки, а я вже зрадів, що зброю роздобув.

- Стій, стій. Агов! Спинись, тобі кажу! - я піднявся, насунувся, проігнорувавши чергову втрату, навис над нею. Мені, коли ліниво ворушитися, і я в черговому барі так роблю, коли заваруха намічається, бажання битися в усіх пропадає.