17

Дем'ян

Стою біля під'їзду  і чекаю свою красуню.  Як же я за нею скучив! Відкриваються двері під'їзду і звідти виходить не Олеся, а королева, Ангел. Вона неймовірна! Ми стоїмо і не можемо надивитися одне на одного. 

Моя Дюймовочка в білому атласному платті, довжиною до землі, спереду повністю закрите і з довгими рукавами сіточками. На талії і манжетах рукавів акуратна вишивка білого кольору. Біленькі чобітки на акуратному каблучку. А зверху біле пальто. 

Легкий макіяж,  очі підведені трішки більше ніж завжди.  А зачіска дуже гарна. Робить мою дівчинку просто казковою феєю. Хвилясте волосся, яке з обох боків заколоте невеличкими заколками у вигляді пір'їнок.

Більше я терпіти не міг і пішов до своєї коханої. 

- Моя хороша, привіт. Я так за тобою скучив!  Яка ж ти красуня! Ти мій Ангел. - і як подорожуючий в пустелі припав до губ коханої. 

Цілуючи одне одного ми не могли наситися, мої руки плавно прийшлося по її тілу захований під одягом. Постійно нагадував собі, що ми на вулиці.. Я боявся не стриматись,  хотілося забити на той бал і поїхати в квартиру. Закритися від всього світу іі насолоджуватися своєю ніжною квіткою, своїм сонцем. 

З титанічними зусиллями я перервав поцілунок, але руками продовжував утримувати за талію. 
- Привіт,  ти також незвичайно красивий. Сьогодні всі особи жіночої статі будуть поїдати тебе очима. 
Обняла мене за шию і поглядом зачаровувала, хоча я вже давно і з задоволенням у її владі..

-  А в мене, як виявилося буде найважчий вечір в житті.  Мене буде мучити ревність, коли на  мою красуню будуть дивитися ті, хто будуть на балу. - поцілував її в кінчик носа. - Сідай в машину, моя принцеса, а то ти  вже замерзла. А я спробую тебе зігріти. - фраза вийшла двозначна. - І ще я маю для тебе сюрприз.
--------

Не відмовив собі в бажанні занести свою дорогоцінну ношу на руках до машини. Коли ми вже сиділи в теплому салоні авто я витягнув з бардачка коробочку у вигляді кришталевої туфельки. 

- Олеся, я коли побачив цю річ в магазині я не зміг пройти повз, бо вона нагадала мені про тебе. - я передав коробочку їй в руку. - Відкрий будь ласка. 
Моя дівчинка відкрила коробочку, а там лежав браслет з білого золота  у вигляді багатьох дрібних пластинок на яких написано різними мовами фразу "Я тебе люблю. " 

- Дякую. Дуже гарний браслет.- я взяв браслет з її руки щоб допомогти зачепити на зап'ястя. - Але Дем'яне, я тебе люблю не за гроші, тому мені не потрібно дарувати постійно ювелірні прикраси. - але я бачив сльози в її очах.

Перед тим, як завести авто я вкрав ще один солодкий поцілунок у своєї принцеси. 

Ми їхали на бал, а я при кожній можливості милувався своєю дівчиною.

Вчасно приїхали до місця призначення. Це був оперний театр, який був люб'язно наданий адміністрацією. Кожного року в ньому проводять цей урочистий захід.

Не любив я ходити на ту урочистість. Але сьогодні отримую від того насолоду. Можливо коли ти самотній, то тобі будь яке свято не в задоволення.  А тепер я маю  з ким святкувати, для кого жити.  Поряд з Олесею моє життя набуло яскравих фарб. 

- Ми приїхали, моя пташко. 

Вийшовши з машини обійшов її, відкрив двері і відчуваючи себе принцем поряд з принцесою подав руку коханій. 
Ми піднімалися по сходах, які ведуть у фойє. Звідти ми попрямували в гардеробну. 

- Давай допоможу тобі роздягнутися - моя дівчинка поглянула на мене схвильовано,  та що то за день постійно якісь двозначні фрази виходять. 

Допоміг скинути пальто і під ним мене чекав новий сюрприз. В Олесі половина спини була оголеною, тільки ниточки з нанизаними на них перлинами прикрашали її.

Я скориставшись тим, що на нас ніхто не звертає уваги, поцілував свою коханою плече. І відчув, як її тіло тремтінням реагує на цю невинну ласку. 

- Моя єдина, ти неймовірна. Кохаю тебе. 

- Хороший мій. Я також тебе кохаю. Але нам треба йти, щоб на нас ніхто косо не дивився. Хоча, коли я буду йти поряд з тобою, тебе через мене завжди будуть супроводжувати поглядами. На жаль.

Зрозумів, що саме вона хоче сказати я спробував її заспокоїти.

- Так кохана, нехай дивляться і заздрять, що ти у мене така красуня. - погладив її руку пучками своїми пальців. - Ти ж моя?

-Твоя. 

Запропонував їй взяти мене під руку і ми пішли в зал до всіх інших гостей. Головне стриматись і не прибити всіх тих гостей чоловічої статі  за погляди спрямовані на Дюймовочку.

Вона ж то не знає, яку саме реакцію викликає її краса у чоловіків. 

------
Ми зайшли в зал, де вже зібралося багато народу. У величезному залі стояли невеликі ялинки, котрі сяяли білими гірляндами, під кожною з ялинок лежали білосніжні подарункові коробочки. 

На стінах і стелі були прикріплені гірлянди у вигляді казкових, засніжених будиночків. А кожний стіл стояв у купі штучного снігу. Амосферу створював оркестр, який виконував новорічні і різдвяні мелодії. Організатори постаралися на славу. 

Моя кохана розглядала все наче маленька дівчинка з широко відкритими очима.