(знайдено в лабораторному журналі «Скеля-7», між сторінками з формулами; папір пожовклий, пахне озоном і бузком, чорнило вицвіле, ніби час його змиває)
Перший раз — це завжди як удар блискавки в серце. Він лежав на столі, усміхався, ніби знав, що я стрибну. Я стрибнула. Портал розкрився — зелений, тремтячий, з запахом дощу й бузку, якого тут ніколи не було. Я вкинула собі половину дози, щоб утримати поле, щоб він не розсипався на кванти. Ми вивалилися на Аґніс — мокрі, живі, але вже інші. Двері зачинилися за нами. І торкатися більше не можна.
Але чекати — можна. І чекати — це теж кохання. Найдовше, найтерплячіше, найсильніше.
До першого побачення після лабораторії. До п’ятсот першого. До тисячі.
Бібліотека на Booknet - це зручний список книг, де ви:
зберігайте книги, що сподобалися
легко бачите оновлення всіх книг
стежите за появою нових відгуків до книг
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
