Двоє проти вічності. Книга 1. Двері, які співають
Листівка № 10
(знайдено в рубці «Ського Вітру», приклеєна під ілюмінатором; папір білий, з водяним знаком Ейри-Prime — три місяці над океаном, що світиться; чорнило синє, ніби нічне море)
На Ейрі-Prime дощ іде за розкладом. Океани світяться ночами, а бузок цвіте навіть узимку — бо хтось колись наказав йому не вмирати.
Тут Союз будує флоти й підписує закони. Тут, під землею, ми ховаємо тих, кого Союз називає аномалією.
Ми не воюємо з Орденом. Ми чекаємо. Бо пророцтво каже: двері закриються не від війни, а від страху. І відкриються знову — тільки якщо хтось не побоїться кохати крізь століття.
Якщо ти тримаєш цю листівку — значить, ти один із нас. Або той, кого ми чекаємо.
Не бійся відкривати двері. Навіть якщо за ними — невідомість.
Бо іноді невідомість — це просто хтось, хто вже посміхається тобі у відповідь.
— С. В. (проконсул, у відставці)
#3441 в Любовні романи
#63 в Любовна фантастика
#159 в Фантастика
#56 в Наукова фантастика
Відредаговано: 06.01.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
