Двоє проти вічності. Книга 1. Двері, які співають

Листівки з Аґніса. Листівка № 1

Тут дощ завжди теплий і трохи солоний, бо океан дихає прямо в небо. Бузок проріс крізь бетон і цвіте навіть узимку, бо забув, що зима існує. Якщо ти когось тут поцілував — Аґніс запам’ятає. І поверне тобі цю людину. Рано чи пізно. Обіцяю.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше