Розділ 1

- Якби не твоя задоволена моська, то б я подумала, що назвала таксисту не вірну адресу, або в нього gps зламався, - оглядаюся навколо, досліджую територію, куди доля мене заперла, вишукуючи той "супер-пупер" нічний клуб. Можливо, здалося, і ця місцина тільки на перший погляд сіра, непримітна, я б навіть сказала застрашлива?  Що як це наслідки всього двогодинного сну після попередньої ночі?

- Та все правильно ти назвала, і в таксиста нічого не ламалося, пішли вже, - Даніела підхоплює мене за руку та тягне за собою, і то вона добре придумала, якщо бажає кудись затягнути, а то була б моя воля, то я б помчала за машиною таксі, просячись назад, в салон, додому, а потім в ліжечко. Ммм, як звабливо звучить ця ідея.

- Я так розумію, сьогодні у нас тематична вечірка? - Я й надалі на ручнику, оскільки ці занедбані будівлі, деякі вже навіть розвалені, розбите скло під ногами, котре похрускує, як то сніг в люті морози та відсутність хоч якихось людей наводить на кепські думки. Нічим не пов'язані з гарним проводженням вільного часу.

- Чому відразу тематична? - Подруга зупиняється посеред цього гармидеру, бо добряче захекалася, адже я хоч дівчинка худенька, маленька, та Даніела не далеко від мене втекла. На кілограм, від сили на два важче. Та і то в цьому не признається, це мої чисто суб'єктивні припущення. Тільки там не подумайте, я не стерво, яке радіє тому факту, що її подруга більша, навпаки, я навіть заздрю, оскільки цей кілограмчик-два ідеально відклалися на попі дівчини, додаючи їй апетитних форм, котрі моє око не пропустило, то як думаєте, чи проґавив допитливий сканер чоловіків?

- Безхатько-стайл? - А хто тут адекватний буде тертися, та ще й о десятій вечора, та ще й в такому одязі, в якому ми одягнуті з подругою. Добре, що татко знову затримався на роботі, загалом, як завжди, тож не бачив, в наскільки короткій спідниці я випурхувала з дому. - Ти б сказала, я б підготувалася, у мого батька купа старих лахів в комірчині лежить. А то як лохушки, їй Богу. Хоч би не відлупцювали.

- Забиваємося, що це буде найкраща вечірка з усіх можливих?

Такс, потрібно дещо перевірити, і негайно, перш ніж на щось згоджуватися надалі.

- Гей, що ти робиш? - Вигук здивування вилітає з рота дівчини, а я остаточно впевнююся в тому, що вона цілком в адекваті. Ніякого неприємного запаху, тільки смачненький шлейф парфумів.

- Перевіряла, чи ти не пригубила перед виходом з дому. Так сказати, для хоробрості, вона в цьому місці не завадить, - і оглядаюся, бо освітлення тут же таке кепське як і все інше, і навіть не учуємо, як хтось підійде збоку, вріже будь-якою цеглиною по голові, і поки мій батько займеться цією справою, то будемо з Даніелою десь далеко-далеко. В кращому випадку будемо в цих сукнях танцювати на столах перед пухкими мужиками. Танці з продовженням... Фу! Бридко! А це ще не найгірший варіант розвитку подій, уявляєте масштаби натурального писця?

- Нічого я не пила! - Ображено надуває губи, які й так ого-го після того, як вона їх збільшила, так і не вмовивши мене на цей крок по зміні зовнішності, - тим більше тобі нічого боятися, якщо в тебе така комфортна впевненість, що я обламаюся.

- На що забиваємося? 

- Оплачуєш мені фарбування волосся в "Моніці", - охоче тисне руку Даніела, а я в думках присвистую, прикидаючи, в скільки може обійтися така процедура. В "Моніці" я була одного разу, більше туди не потикаюся, бо сервіс там може і хороший, і майстри непогані, та нігтики вийшли золоті. При тому, що вони були червоні. А тут ціле фарбування волосся, на цілу шевелюру подруги...

- Домовилися, - міркуємо позитивно - або я побуваю на найкращій вечірці з усіх можливих, а це гарні емоції та виплеск адреналіну, в протилежному разі - виграю в подруги.

"Якщо звідси виберемося..."

Не зважайте, не всі навчилися позитивно міркувати, навіть якщо ці всі - моя внутрішня Ася.

- А ти що хочеш у випадку твого виграшу? - Ніби між іншим кидає дівчина задля годиться.

- Потім загадаю, тим паче навіщо на це витрачати час, якщо ти мені обіцяєш фурор?

- Повір, крихітко, - Даніела переходить на грубий баритон, роблячи удар на "крихітко", ляскаючи мене по попі, явно демонструючи мужичка з густою рослинністю на грудях, та чималим поршнем в боксерах, - я подарую тобі незабутню ніч.

"Не подобається мені ця твоя подруга, не подобається"

"Чому, татусю? Даніела хороша, гарно вчиться і моя найкраща подруга"

"От те, що вона твоя найкраща подруга, мене і найбільше лякає. Аж надто вона вітряна, легковажна"

Іншими словами - в неї тато не поліцейський, і дисципліна слабенька?

Це моя внутрішня Ася може собі дозволити такі вирази, її ж ніхто, крім мене, не чує, я ж таких привілегій не маю. Маю фільтрувати те, що говорю, бо "дисципліна то є сила".

"Це, напевно, таке перша враження про неї складається. А насправді вона зовсім інша. Скромна, розумна, чесна. Ось побачиш."

Скромна? Угу, приблизно як дівчатка на трасі. Розумна? Теж є нюанси, враховуючи куди мене затягнула. Чесна! Тут я таткові не збрехала! Адже Даніела мала рацію - це була незабутня ніч, я її запам'ятаю на все життя, бо ТАКЕ не можливо викреслити з пам'яті. Не можливо забути той момент, коли стався поворот не туди. Коли я злетіла в кювет, потрапивши у в'язницю...