11 глава

Pov Автор 
Ніка ( так звали барменшу) весь час косо дивилась на дівчину яка мигцем залізла під барну стійку і дивилась на неї умаляющим поглядом. Ніка не раз бачила Дена і кожного разу з новою пасією, тому її стривожило як Соня ховалась від нього. Може саме це заставило її не видати дівчину, передчуття тривоги. Соня почала помалу вилазити із свого укриття. 
--- Дякую що не викрила. Подякувала дівчина барменші. 
--- Нема за що , але ти зобов'язана мені пояснити чому ти ховалась від Дена . Мило відповіла та .
--- Ти його знаєш? Ошарашено запитала Соня. 
--- Так . Чітко відповіла та і продовжила. - Саме тому ти повина мені усн розповісти. Протариторила Ніка і особливо наголосила на *усе*.
--- Добре. Похмуро відповіла Соня. 
---Ось . Сказала дівчина і протянула листочок з своїм номером .
Непомітно вибачившись із бару вона пішла до виходу озирнувшись на останок і впевнелась, що за нею ніхто не іде направилась на вулицю. Тим часом один хлопець впізнав у тій сексуальній і красивій дівчині сором'язливу Соню . І напривився за нею , адже давно вже хотів поговорити про неї .
--- Бро ти куди? Запитав його друг Саня.
--- Відлучусь на хвилинку. Коротко відповів той. 
--- Не прибіднюйся можеж і довше. І всі застоликом задались сміхом. Хлопець лиш недовольно форкнув і пішов за Сонею.

Pov Соня
Я здихнула з полегшенням на дворі , все обійшлось . Да не тут то було .
--- Гей Соня. Стій. Хтось кричав позаду мене чорт , що йому потрібно. Може впізнав . Зроблю вигляд , що не почула, тіпа це не я. Да так і зроблю. 
--- Стій *дівчинка-проблемка*, чи може краще *залізна леді* . Стоп , що він знає хто я . Пісєць. Я ненаважуючісь повернула голову , щоб дізнатись хто ж мій вивкривач. Все ж любопитство переиогло страх і повернувшись я побачила хлопця.

--- Привіт . Богдан мона просто Бодя. Представився він .
--- Ми знайомі? Якось недовірливо запитала його.
--- Я друг Дена і Марка. 
--- Звідки ти знаєш мене? 
--- Ну по крайній мірі ми вчимося у одному університеті. Спокійно відповів він , що починали мене злити.
--- Ну це я вже зрозуміла, а про остальне звідки дізнався? Думаю це питання найбільш мене цікавило.
--- А ти думаєш , що ти офігено конспіруєшся? Ну да питання на питання як оригінально. 
--- Не відходи від суті, звідки інформація? Мене вже починала вся ця ситуація дратувати. 
--- Хіба це так важливо? З ухмилкою запитав він . Знаєте на вигляд цілком тихий і красивий хлопець , але як то кажуть:" В тихому омуті честі вводяться ". 
--- Не зли мене , ти ж знаєш , на що я здатна . Нє ну киди ж без погроз.
--- Гараз переконала. Тобі яку довгу чи коротку версію говорити? Нє ну він знущається надімною .
--- Правдиву Бодя, правдиву . Злость у мені бугувала від чого мої кулаки інстинктивно зжались. Хлопець це помітив тому почав свою розповідь.
--- Все почалось з того , що одної неділі Дена перемогли на гонці причому дівчина , вона була в шльомі тому він не знав хто вона і я , як хакер згодився йому допомогти . Знаючи тільки твій нік-нейм , і враховуючи того , що тебе нема у жодній з соціальній мережі я тебе не знайшов *спочатку * . Потім з'явилася дівчина на рингу яка вмить завоювала прихильність , а саме головне зацікавила всіх хлопців. Наша компанія не є виключенням , а найбільше нас зацікавило твоє тату яке Ден доречі уже бачив .- Я хотіла задати питання де Ден його бачив , та хлопець помітив мою реакцію додав- Не перебивай. Я й сам не маю поняття де він тебе бачив . Потім я нарив на тебе інформацію взломавши систему клубу і дізнавшись хто ти не міг зрозуміти твоєї поведінки. Доречі через тебе порушив закон і...
--- Чому ти нікому не розповів? Перебила я його , хоча може всі уже знають .
--- Спочатку звичайно хотів , але потім бачучи як ти зацікавила хлопців воздержався. 
--- В сенсі *зацікавила*
--- А в тому , що Ден ненаходить містя шукає дєрзку малу, а Марк вже усі уши прожужал про те яка ти не вина. От і захотів сам побачити яка ти .
--- Що думаєш робити з цією інформацією? Запитала його я пропустивши попередню інформацію між вух. 
--- Нічого . Цілком спокійно відповів Бодя.
--- І друзям не скажеж? 
--- А маю . Хай самі дізнаються яка ти .
--- Але... Не встигла я поговорити як він втиснув мене в себе. *Що за нахрен* пронеслось у мене в голові. 
--- Ооо. Понятно куди ти подівся. Почався голос заді мене .
--- Доречі смак у тебе гарний. І я ніби відчула прожигаючий погляд на собі . Зрозумівши , що мене можуть розкрити я ще більше в тиснулась у Богдана.
--- А чому вона ховає своє лице. Хлопці ніби помітили мою поведінку запитали.
--- Видно спереду вид гірший ніж заді . Сказав хтось , видно їх було пару чоловік , а я від злості зжала ще крепче рукі у кулакі . * Він назвав мене страшною. Це я страшна . Чучало городне . Ще одне креве слово і мені буде начхати на те , що я резикую розкритись і мій кулак зустрінеться з його щелепою. * В моїй голові весь час крутились такі думки .
--- Досить . Ваші жарти тут не умісні. Це сказав доволі знайомий голос . Це був .... Марк? 
--- Хлопці я раджу вам зарез піти . Вона нестиг з кого мона посміятись . Нарешті заговорив Бодік, але його слова мене геть не радували. Я встала на носочкі і прошепотіла йому на вухо:
--- Якщо зарез ти не заткнешся то може ж залишитися без дітей . Ну якщо ти зрозумів про що я . І усміхнулась коварною посмішкою. Він спочатку подивився здивовано на мене потім на друзів , які і досі не бачили мого обличчя , навіть не чули голосу. Ще постоявши хвилину, Богдан хапає мене на рукі , прижимає лицем до себе і несе геть . В інших випадках я б кричала , тікала , врешті решт била , але не в цьому випадку .

Pov Автор 
Хлопець відніс дівчину на надійну відстань і нарешті поставив на ноги. 
--- Дякую. Сказала Соня дивлячись парубку прямо у очі . Не дивлячись на те , що хлопець був на рік менше в статурі переважав за дівчину в пару раз .
--- За що ? Запитав хлопець в включаючи режим дурачка. 
--- Неприкидайся. За те що не видав . Пояснила дівчина і легенько поцілувала Богдана у щічку. 
--- Може тебе провести? Запитав хлопець .
--- Ти не думай це було лише дружній причому вдячний поцілунок. Тож пробач за марні надії. Ніяковіло відповіла Соня направляючись у іншу сторону. 
--- Це теж було проявою *любязності*. В слід крикнув хлопець і на щастя чи на жаль не збрехав. 
Тим часом біля клубу стояло четверо молодих людей і не розуміли, що тільки , що відбулось .
--- Хтось щось зрозумів ? Запитав Тьома після довгого мовчання. 
--- Або вона нас боїться , ну або дуже стісняється. Предположив Саня при цьому потирав підборідя. 
--- А я зрозумів , що це наша справа . Відказав Ден тянучи друзів додому бо залишатись у клубі більш ніукого не було бажання .