10 глава

Pov Соня
М:*Привіт* Невідомий номер, хоча думаю це Марк бо тільки у нього мій номер телефону.
С:*Привіт* Якось не впевнено відповіла я.
М:* Що робиш? * І далі понеслась переписка. (буква С- соня, М - марк). Ми обговорювали все, музику, хобі, кіна, навчаня.  Нам було комфортно разом, ми були як справжні друзі.  Так саме друзі, бо як я казала хлопця мені не треба, ну і без кохання нема стосунків. Так я заснула пів-другої.

Встала я з прекрасним настроєм. Ага канєшно.  В мене просто жахливий настрій . Я не виспалась, не зробила домашнку ( так в універі теж задають домашню) , а ще у мене сьоггодні день народження, але про це ніхто не знає, тому нема про шо паритись. Все я в універі намагаюсь тихенько пробратись в аудиторію.  Чому тихенько? Спитаєте ви, а тому, що вчора я втекла від Маши і Міши і невідповідала на дзвінкі. 
--- Ярмолюк.  Почула я в заді.  О ні.  Треба тікати. 
--- Соня я знаю , що ти мене чуєш.  Ну блін, а що я боюся? 
--- Що? Ниюче промовила я. 
--- Я тебе могла б зарез тут прибити і потом не розмовляти ще місяць *Але *. Зробила павузу Маша. 
--- Але у тебе сьогодні день народження.  Продовжив Міша.  Де він взявся. 
--- О привіт.  Привіталась я невслуховуючи в зміст його слів. --- Стоп. Що? Як ... як ви сказали.  Чесно я була шокована, звідки вони знають. 
--- Повниш ти вчора просила подати телефон з сумкі і. Почала невпевнено говорити дівчина. 
--- І ? Розлючиніше  запитала я.
--- І да , да я безпросу подивилась на ствій студентський.  Так тут я повина сердитись на те , що ти нас залишила вчора на боях. 
--- Кричи голосніше може ще не всі знають правду про Соню . Порадив хлопець.
--- Ой точно, але це суті не міняє, щоб іскупити свою вину ти йдеш сьогодні в клуб. 
--- Що ? Куда? Ні ні і ще раз ні. Я була категорично проти. --- А якщо мене хтось побачить? Непереставала виправдовуватися я.
--- Так не парся.  А бо ти йдеш, а бо я зтобою не розмовляю. 
--- Це шантаж. Обурилася я
--- Саме він.  То , що? 
--- Гаразд. Вона завжди така? Запитала я Міши 
--- А ти думаєш чого ми весь час сваримось.  
День в універі пройшов чудово не враховуючи ранковий інцидент. Весь час я переписувалась з Марком і він запросив мене на прогулянку взавтра, ну тіпа на побачення.  Канєшно не хочеться його засмучучувати , але іду на нього лише для того , щоб сказати, що я не хочу стосунків. 
На годиннику пів-дев'ятої, звісно вечора, а я уже зібралась в похід до клубу.  Машка обриває мені телефон, сказала, що зарез приїде Міша по мене , бо вона вже там.  Тож поки я чекаю на хлопця розкажу, як я виглядаю.  Звичайно не так як вдіваюся до універу, в цьому більше шансів, що не впізнають, тож на мені не платє.  Чорний топ який оголює плечі і живіт, джинсові шорти бо на дворі потеплішало, прям як погода відчувала, що у мене свято, так на ногах у мене чорні лакові туфлі все ж я дівчинка, і мене Машка заставила сам б я ніколи їх невзула  . Що до мейкапу то він у мене красивий, я так думаю.  Тєнями не малювалась , обвела чорним олівцем очі, намалювала довгі стріли, про вії теж не забула і звичайно чорна помаду нанесла на свої пухкі губи , а волося я накрутила і розпостула. Все справжня Соня готова і після моїх думок хтось подзвонив у дзвінок. 
--- Вау.  Все що зміг сказати Міша 
--- Ротик прикрий, а то муха влетить.  Пройорнічала я , хоча мені сподобалась його реакція. 
--- А де стара Соня? Запитав хлопець.
--- В загаліто це і є стара я , а то була нова яка приходить в день і йде в ночі . Пояснювала я закриваючи квартиру. 
--- Понятно.  Процидів він. --- А чого ти прикидаєшся такою миленькою в універі? Ой і все йому цікаво. 
--- Може якось розкажу, а якщо попростому то я ховаюсь від ворогів.  Поняв? Він лиш у відповідь кивнув головою. 
Спостившись в низ я не побачила ні машини, ні таксі один лиш байк. 
--- Ми поїдемо на цьому.  Сказала я і показала пальцом на цей чудо транспорт, щоб підтвердити свою догадку .
--- Страшно.  Промовив він і розплився у задоволеній посмішці. 
--- Нікапелькі, але чому ти на ньому до універу не приїжджаєш, я впевнена дівчат з ним легше було б кадрити.  Говорила я і обдивлялась байка. 
--- Машка боїться зі мною їздить, а батьки вимагають, щоб ми разом ходили до *храму знань * . Засмучено говорив він. 
--- Понятно.  Даш прокататца.? З надією запитала я. 
--- Да ти мені його угробиш. З надсмішкою сказав Міша і показав на заднє сидіння.  Я хотіла почати доказувати, що я ідеальний гонщик со стажом, а потом всповнила, що він не знає всієї правди про мене і послушно сіла заду нього і прижалась. 
А ось і клуб Vivant , чесно назва так собі , але слухи про нього хороші. Зайшовши в середину ми зразу побачили те до чого готові не були.  Маша до нашого приїзду набухалась і , як вона так могла і почала приставати до якіхось хлопців.  Звичайно Міша не міг залишити сестру в такому стані і схопивши сестру за шкибаркі потягнув на вихід.  Вибачившись і попрощавшись зі мною хлопець потягнув дівчину на вихід.  Класно... Просто супер... Запросити мене в клуб і поїхати до хати п'яній.  Ну завтра я їй все пригадаю. Возмущалася я .

Pov Автор
Дівчина сиділа за барной стойкой, попивая безалкогольний коктель і вибирала жертву на ніч . Так Соня була накштаут бабніка і діяла по правилу п'яти *П*:
1)Побачити;
2)Підійти;
3)Познайомитись;
4)Переспати;
5)Послати;
Так в неї був секс і не один , але про це іншим разом .Дівчина вибирала тільки тих хлопців якіх ніколи не бачила, і ніколи не побачить. І вона ніколи не п'є після ситуацією з її подругою, брялась бути схожою на її вітчима. Тож бігаючи очима по залі вона побачила досить таки красивого хлопця і бува хотіла іти до нього, але . От чорт . Що вони тут роблять.  Соня була в шоці бачити тут свого одногрупника Дена з своїми друзями, але це не найстрашніше.  Справжня паніка охопила Соню коли та зустрілась поглядом з хлопцем і їх зоровий контакт непереривався пару секунд. 
10 хв до того 
--- Все бро я на місті.  Проінформував Ден свого друга заходячи у клуб . Так як сьогодні п'ятниця то вони вирішили всі одихнути . Ден зайшовши у зданєя нічого дивного не помітив і вирушив до друзів.  Його ніяк не залишала у спокої усміхнене лице друга і не витримавши запитав у Марка , що або хто ? Став причиною цього, а той відповів коротко і ясно:" Побачення із Сонею у мене в завтра " . Навіть сам хлопець не зрозумів чому, але його настрій погіршився.  Отож сидячи і вибираючи іграшку на ніч він помітив пильний погляд на собі.  Дивлячись декілька секунд незнайоміці у очі , він замітив схожу постать.  "Да ні не може бути здалося"- подумав хлопець, але перевірити потрібно.  Ден і шов крізь натовп до бару , бо хотів переконатись чи справді то не Соня.  Підійшовши ближче він нікого не помітив.  "Господи здалося.  Та як та дівчинка могла сюди прийти? Ні це не вона здалося. Соня геть не така. Так братан треба менше пити , а то вежаються всякі " - думав хлопець.  Але всеж де та дівчина поділася?