3

Розділ 3

-- Привіт, люба! Чим це так у тебе смачно пахне? — запитала я подругу з порогу, відчуваючи, як неймовірний запах наповнює всю квартиру. Здавалося, він затягує мене всередину, і я не могла не піддатися спокусі.

— Проходь, роздягайся і дізнаєшся, — загадково усміхнулася подруга, наче це було частиною її плану.

Роззувшись, я повісила куртку на вішалку і пройшла до кухні. З недавніх пір Ліна винаймає однокімнатну квартиру, і, хоч місця тут було не дуже багато, вона перетворила цю маленьку кімнату на справжній затишний рай. Її мама зійшлася з якимось чоловіком, і тепер усім стало тісно, тому Ліна вирішила пожити окремо. Я завжди захоплювалася її рішучістю.

Глянувши на стіл, я побачила стільки моїх улюблених страв, що навіть серце затрепетало від радості. Ті картопляні пиріжки, м'ясо в томатному соусі, запечене з овочами, та ще й салат, який я обожнюю! Я одразу запитала:

— Ти коли встигла стільки всього наготувати, феє?

— У моєму випадку було б бажання, а час знайдеться, — засміялася Ліна, підходячи до столу. — Біжи мий руки й сідай до столу, буду тебе пригощати своїми кулінарними шедеврами.

— Поки не побачила твою печену картоплю, я не відчувала, яка я насправді голодна, — сівши до столу, промовила я,  не стримавши сміху. — Ти ж знаєш, як я люблю цю картоплю!

— Давай не соромся, точно знаю, що від сніданку ти ще зовсім нічого не їла, — сказала Ліна, сідаючи напроти мене, вже готова до того, що я почну смакувати все це.

— Не бурчи, я бережу фігуру, — відповіла я, хоча серце вже билося швидше від усього цього смачного.

— Може, нарешті почнеш розповідати, як провела ніч? Мені дівчата казали, що з клубу ти пішла з якимось красенем. — Ліна, звісно, не могла не спитати, і я відчула, як переді мною знову постала тінь того вечора.

— Цей красень, коли дізнався, що у його ліжку незаймана дівчина, подумав, що я проститутка, яка вирішила на своєму першому разі добряче підробити. Так би мовити, зірвати джекпот його коштом, — сказала я, намагаючись не виглядати надто засмученою, але в душі вже знову відчувала той дискомфорт.

— Він, що запропонував тобі гроші? — Ліна дивилася на мене з здивуванням і трохи з непорозумінням.

— Чому запропонував? Просто всунув у руки кілька купюр! Ще й візитку дав, на той випадок, якщо виникнуть якісь проблеми, — я на мить замовкла, згадуючи, як усе це виглядало. Це було настільки абсурдно і боляче одночасно.

— Ого... подруго! Ти з ким переспала? — Ліна не могла стримати свою реакцію. Її очі широко розплющилися, а обличчя стало серйозним, як у справжнього детектива.

— Не знаю! Мені навіть ім'я його не відоме. До знайомства у нас не дійшло, — я заплющила очі на кілька секунд, намагаючись заспокоїти нерви. Мене терзала думка, що я не мала б цього допустити, але вже нічого не могла змінити.

— А візитка тобі для чого? — Ліна, очевидно, була більше зацікавлена саме в цьому моменті. Якби я навіть не захотіла, вона б обов'язково дізналася всі деталі.

— Ліно, мені не цікаво, хто він. У мене немає наміру ще раз зустрітися з ним, принаймні в цьому житті точно, — я намагалася зберегти спокій. — Вистачило й одного разу.

— А мені навіть дуже цікаво. Де вона, та візитка? Покажи мені негайно! — Ліна була нестерпно цікавою, і її наполегливість вже починала дратувати.

— У сумочці. — Я зітхнула, знаючи, що Ліна не відступить, поки не побачить цю візитку.

— Давай сюди, негайно! — Ліна встала з-за столу, і я зрозуміла, що мені не уникнути цього допиту.

Довелося встати й дати подрузі ту злощасну візитку, бо інакше вона просто не відчепиться. Порившись у сумці, я нарешті знайшла зім'ятий кусок ламінованого паперу, який був на виду. Ніколи не думала, що знову побачу цей клаптик паперу після тієї ночі. Протягнула Ліні цей невеликий шматочок, і вона відразу ж захопила його в руки, розпрямляючи пальцями.

— Ого... не дешеве оформлення, — сказала Ліна, глянувши на візитку, і я помітила її здивування.

Я не знала, що саме вона шукає на цьому папері, але вже не могла спинити її.

— Навіщо тобі ця гра у детектива? — запитала я, спостерігаючи, як Ліна уважно розглядає дрібний шрифт.

Взявши у руки візитку, очі Ліни миттєво зупинилися на лобі. Що її так здивувало?

— Настю, ти навіть не уявляєш, з ким переспала! — почала кричати Ліна.

— Ну точно не з Бредом Піттом, — спробувала пожартувати я, намагаючись зберегти спокій, хоча серце раптово завмерло. Відчуття тривоги ще не відступило.

— Ага, теж мені порівняння. Алекс Фролов у сто разів крутіший. Він мрія кожної дівчини. Ні, він просто мрія. Ти навіть уявити не можеш!

— Ну не кожної, ти точно перебільшуєш. Я от нічого особливого в ньому не знайшла. Зарозумілий, пихатий, зверхній… Яке там "мрія". — Я все ще не могла повірити, що цей хлопець став частиною моєї історії.

— Настю, це ж Алекс, за ним бігають самі красиві дівчата! — Ліна не втихомирювалася, її очі світилися захопленням. Я ж сиділа мовчки, намагаючись не слухати її.

— Ну якщо у цього Алекса немає відбою від дівчат, то чому він переспав зі мною? — запитала я, все більше дивуючись сама собі. — Сама бачиш, мені до модельної зовнішності далекувато.

— Не знаю, але факт залишається фактом. Ти переспала з сином мільйонера. Ти навіть не розумієш, що це означає!

— Сподіваюся, що більше ніколи його не побачу. — Мене не залишала неприємна думка, що цей епізод може знову стати частиною мого життя.

— Швидше за все, так і буде. Фролов не живе в Україні. Тут живуть лише його мама з татом, а вони з молодшим братом навчаються в Англії. Те, що ти зустріла його в клубі — випадковість. Хлопці дуже рідко бувають в Україні.

— От і чудово, мені б не хотілося побачити його ще раз. Давай уже поп'ємо спокійно чаю. Чи ми весь день будемо обговорювати цього Алекса?

— Настю, а що зі Стасом? Невже не помиритеся?

— Ні… того Стаса, якого я кохала, більше немає. Я все навигадувала собі у своїй уяві. Усі мої почуття до нього вмерли в той момент, коли побачила його з іншою. Для мене зараз єдиний порятунок — забути все й продовжити жити далі.