Розділ 9

Наступного дня Дана прокинулася з важким відчуттям на душі. Ніч майже не принесла їй сну. Слова Влада знову й знову лунали в голові, змішуючись зі спогадами про Максима.

Вона довго дивилася на телефон, поки нарешті не наважилася набрати його номер.

Максим відповів майже одразу.

— Дано?

Вона мовчала кілька секунд, намагаючись стримати сльози, що підступали до очей.

— Я все знаю, — нарешті видихнула вона.

На іншому кінці запала тиша.

— Що саме ти знаєш?

— Неважливо, — голос Дани здригнувся. — Я знаю правду про тебе, Максиме. Усю правду.

— Дано, заспокойся. Що тобі сказали?

— Я не хочу обговорювати це телефоном.

Вона різко скинула виклик.

Максим кілька секунд дивився на екран. Потім знову набрав її номер, але Дана не відповіла.

За кілька хвилин він уже сидів у машині.

У двері подзвонили.

Дана завмерла посеред кімнати. Вона знала, хто стоїть за дверима.

Кілька секунд дівчина просто дивилася на них, а потім усе-таки відчинила.

Максим стояв на порозі — напружений і незвично серйозний.

— Нам потрібно поговорити.

Дана мовчки відступила вбік, пропускаючи його.

Максим увійшов і зупинився посеред вітальні.

— А тепер розкажи мені, що сталося.

Дана схрестила руки на грудях, ніби намагаючись захиститися.

— Учора зі мною розмовляв Влад.

Максим насупився.

— Що він тобі сказав?

— Що Ольга була його дівчиною.

Максим нічого не відповів.

— Він сказав, що ти відбив її в нього, — продовжила Дана, ледве стримуючи сльози. — Що вона побачила тебе з іншою жінкою у вашій квартирі. А після цього загинула.

— Це брехня.

Відповідь пролунала настільки швидко й упевнено, що Дана на мить замовкла.

— Тоді розкажи мені правду, — зажадала вона.

Максим провів рукою по обличчю й важко зітхнув.

— Ольга справді була дівчиною Влада.

Дана опустила погляд.

— Отже, він не збрехав?

— Лише в цьому.

Максим підійшов ближче.

— Вони зустрічалися задовго до того, як Ольга з'явилася в моєму житті. Але Влад не кохав її так, як намагався показати. Йому був потрібен її батько. Його зв'язки, вплив і становище в бізнесі.

— А Ольга?

— Вона вірила, що він її кохає. Аж поки не побачила його справжнього обличчя.

Максим ненадовго замовк.

— Влад бив її, Дано. І не один раз. Це відбувалося систематично. Потім він просив вибачення, обіцяв, що такого більше не повториться… а згодом усе починалося знову.

Дана прикрила рот долонею.

— Чому вона не пішла від нього одразу?

— Тому що боялася. І тому, що Влад умів змушувати її вірити, ніби в усьому винна вона сама.

Максим опустив погляд.

— Коли я познайомився з Ольгою, вона вже була нещасною в цих стосунках. Ми почали спілкуватися. Спочатку просто розмовляли. А потім вона розповіла мені, що відбувається.

— І пішла від нього? — запитала Дана.

— Так, — упевнено відповів Максим.

Дана уважно дивилася на нього.

— Вона пішла до тебе?

— Вона пішла від нього. Це різні речі.

У кімнаті знову запала тиша.

— Але Влад сказав, що ти зруйнував їхні стосунки.

— Звісно, він так сказав. Йому було простіше звинуватити мене, ніж визнати, чому Ольга його покинула.

Максим відвернувся до вікна.

— Через деякий час Влад знову знайшов її. Він хотів поговорити. Ольга не хотіла з ним зустрічатися, але він сам приїхав до неї.

Голос Максима став тихішим.

— Вони посварилися. І він знову її побив.

У Дани затремтіли пальці.

— Що було потім?

— Ользі вдалося втекти від нього, — Максим замовк, наче йому було важко вимовити наступні слова.

— Вона вибігла на дорогу. Влад кинувся за нею. А потім її збила машина.

Дана завмерла.

— Вона загинула одразу?

— Ні.

Максим похитав головою.

— Її встигли доправити до лікарні. Але травми були надто тяжкими.

По щоках Дани покотилися сльози.

— Чому ти раніше нічого мені не розповідав?

Максим подивився їй просто в очі.

— Тому що це не моя історія, щоб розповідати її тобі. І тому, що я не хотів, аби ти подумала, ніби я використовую смерть Ольги проти Влада.

— Але чому ти хоча б не сказав, що вона була його дівчиною?

— Тому що боявся, що ти дізнаєшся про все саме так, як дізналася зараз. Від нього.

Дана відвернулася, намагаючись опанувати свої емоції.

— Він говорив так, ніби ти винен у її смерті. А виявилося, що всі його слова були брехнею.

Максим стиснув щелепи.

— Я не винен у її смерті.

Він зробив паузу.

— Я був поруч із нею в той період. Я намагався допомогти їй піти від Влада. Але я не міг постійно бути поряд і захищати її від нього.

Дана повільно підвела очі.

— А Влад увесь цей час говорив мені, що ти забрав у нього дівчину.

— Тому що йому простіше жити з цією версією.

Максим зробив крок до неї, але зупинився, не наважуючись підійти ближче.

— Дано, я не прошу тебе вірити мені лише тому, що я це сказав. Але я хочу, щоб ти знала: я ніколи не завдавав Ользі болю. І тим паче не зраджував її. Я ніколи не бажав їй смерті.

Дана довго дивилася на нього крізь сльози.

Тепер перед нею були дві версії однієї історії.

І вперше вона зрозуміла, що, можливо, Влад розповів їй не правду.

А лише ту її частину, яка була йому вигідна.