13

Інструктором з виживання в природніх умовах виявився зовсім молодий хлопець, на вигляд йому було років двадцять-двадцять п'ять. Спочатку він трохи соромився камери, але через деякий час звик, і вже досить бадьоро розповідав про те, що робити, якщо ви заблукали в лісі.

— Але ми будемо на острові, — перебила його невгамовна Вікторія. — Як можна там заблукати? Він же невеличкий?

— Перепрошую, але мені дали завдання, і я його виконую, — трохи невдоволено відповів інструктор, якого звали Максимом.

— Та хай розповідає, Віко, не чіпай хлопця, — позіхнув Вадим. Було видно, що він нудиться на цій лекції і мріє, аби вона поскоріше закінчилася.

Ірина дістала записник і почала клнспектувати розповідь Максииа. Хтозна, для чого вона це робила. Можливо, вжилася в образ письменниці Аліси, котра збиралася написати книгу про свої пригоди? А може, просто, щоб зайняти чимось свідомість, тому що цього дня у її душу закралися сумніви. А раптом син за нею занудьгував і влаштував бабусі свою фірмову істерику? А що, як чоловік побачить її у цьому шоу? А раптом з нею на зйомках трапиться якийсь конфуз, і цьому свідком стане уся країна? 

Таких "раптом" несподівано виявилося дуже багато. Просто-таки катастрофічно. Вона відчула, як на неї накочується хвиля паніки, і звично почала глибоко дихати, від чого стало трохи легше. Тривожність відступила, але нікуди не зникла, вона постійно маячила десь на переферії її свідомості.

І, скоріше, щоб відволіктися, вона й почала вести ці записи.

"Як орієнтуватися в лісі"- написала великими охайними літерами і підкреслила двічі.

"Добре, якщо у вас є компас, але якщо його немає, тоді доведеться скористатися різними природними ознаками.

       Перебуваючи в лісі, важко пересуватися серед завалів і буреломів, по місцевості, зарослій чагарником і з великою кількістю ярів. Вся місцевість буде здаватися дуже схожою,  ніби ви вже тут були, а тим більше, з огляду на, що при пересуванні крок однією ногою завжди буде більшим, людина буде рухатися по колу, навіть не підозрюючи про це. Це може повністю вас дезорієнтувати. Але, знаючи різні прикмети, можна орієнтуватися по сторонах світу навіть без компаса.

Існує кілька способів зорієнтуватися в лісі, від яких буде залежати ваше виживання:

1. Рослинність (дерева, мох).

       У зростаючих на відкритому просторі дерев гілки довші і густіші, а на зрізах пнях річні кільця ширші з південного боку.

       З північного боку кора на деревах темніша і грубіша, стовбури беріз мають більше плям, стовбури беріз і сосен зазвичай чорніють після дощу, а смоли на них виділяється менше. З північного боку стовбури дерев, камені, виступи скель густо покриті мохом і лишайниками.

2. Комахи.

      Мурашник біля стовбура, пня або каменю знаходяться з південної сторони. Бджоли часто будують свої гнізда теж з півдня.

3. За сонцем і годинником.

        Для цього необхідно годинник поставити в горизонтальне положення і направити годинникову стрілку на сонце. Кут, утворений на годиннику між годинниковою стрілкою і цифрою 1 циферблата за зимовим часом (цифрою 2 – за літнім часом), необхідно розділити навпіл. Отримана лінія буде вказувати напрям на південь.

4. За тінню.

Встроміть на рівну поверхню патика висотою 1,5-2 м. Покладіть на кінець тіні камінець. За 20 хвілин покладіть другий. Утворена камінцями лінія покаже вам напрямок захід- схід.

5. За зірками.

 Пряма лінія, проведена подумки через дві крайні зірки ковша Великої Ведмедиці на відстань п'яти відрізків, які дорівнюють відрізку між цими двома зірками, вкаже на яскраву Полярну зірку, яка завжди в нашій півкулі знаходиться на півночі.

Щоб витримувати намічений напрямок, потрібно вибирати добре помітний орієнтир і, дійшовши до нього, знову звірити напрямок руху, щоб не відхилитися від наміченого маршруту руху. Це особливо важливо, якщо шлях проходить через завали або густий чагарник, які змушують відхилитися від прямого напрямку. 

Якщо вам усе-таки не вдалося зорієнтуватися, і ви не знаєте, в якому напрямку йти, де знаходяться люди, тоді є кілька загальних порад, які допоможуть вибратися з лісу і вижити.

1. Завжди спускайтеся вниз і шукайте струмочок. Ідіть за його течією. Маленький струмочок впадає до більшого, отже рано чи пізно призведе вас до річки, на березі якої ви обов'язково зустрінете людей.

2. Якщо є можливість, можете залізти на дерево або піднятися на пагорб, щоб озирнутися навколо.

3. Обходьте будь-які небезпечні місця, особливо болота і трясовини. Не ризикуйте, заощаджуйте сили, робіть все розмірено і обдумано.

4. На шляху пересування більше прислухайтеся. Ви можете вловити різні знайомі звуки: розмову людей, гавкіт собак, звуки поїзда, машин тощо.

Для пересування по лісі користуйтесь довгою жердиною, яку треба використовувати як додаткову точку опори. Крім цього, жердина може бути використана для захисту від диких звірів, змій, пошуку грибів та ягід під листям, самостраховки на схилах тощо.

Коли ви заблудилися в лісі, в першу чергу,  те, що Вам треба – це вода, вода і ще раз вода!

Завжди потрібно мати воду. Без води ваші шанси на виживання різко зменшуються. Якщо без їжі людина може прожити до тридцяти днів, то без води вона загине від зневоднення на протязі до трьох діб. Тому їжа ставиться на останнє місце.

Але не завжди поруч є природні джерела води (річки, озера, ставки), і не завжди цими джерелами можна користуватися. Тому потрібно знати, яким чином і де знаходити воду, яку воду можна пити, а яку не можна. Потрапивши в таку ситуацію, коли води в чистому вигляді немає, не треба впадати у відчай. 

Перше і найголовніше правило – спускатися в низини, яри, шукати місця стоку води, йти по руслах річок, нехай навіть пересохлих, і там шукати ґрунтові води. Їх рівень і кількість залежать від рельєфу місцевості і характеру ґрунту, тому ґрунтову воду часто можна знайти недалеко від поверхні. Досить викопати в найглибшій частині невелику ямку, як через деякий час вона почне заповнюватися водою, яку пити просто так небезпечно – треба кип'ятити!