Розділ 7. Без слів

Всі слова нарешті закінчилися. Вони обидва чітко зрозуміли одну річ. Більше нічого не потрібно було вимовляти вголос.

Макар обережно взяв руки Леї у свої долоні. Він зовсім не стискав її пальці. Чоловік просто надійно тримав її руки. Так тримають теплий камінь у холодну ніч. Його рухи були повільними й продуманими. Кожен його жест мав особливе значення. Він не нагромаджував зайвих слів.

Він трохи нахилився вперед до неї. Макар повністю занурив обличчя у її долоні. Чоловік глибоко вдихав запах її шкіри. Він ловив легкий солодкий шлейф її парфумів. Це було щось живе, тепле та справжнє.

Лея не зробила жодного кроку назад. Вона не відсунулась від нього нікуди. Дівчина лише схилила голову ближче. Вона дозволяла цьому контакту стати природним.

Він повільно провів обличчям по її руках. Це було схоже на легкий дотик щоки. На кілька секунд Макар повністю зупинився. Потім він повільно підняв свої очі. Офіцер подивився на неї й тихо промовив:

— Лея, ти набагато сильніша, ніж думаєш.

Дівчина від його слів трохи посміхнулася. Вона відразу чітко відчула цей момент. Його слова були не про порожні поради. Це був просто очевидний факт.

Макар ще раз ніжно стиснув її руки. Після цього він відсунувся на півкроку. Чоловік навмисно залишив невеликий простір. Цього було достатньо для контакту поглядом.

Їхні долоні ще не роз'єдналися повністю. Потрібен був лише один невеликий рух. І ось вони знову ніжно торкнулися. Цього разу їхні пальці переплелися.

Макар знову трохи нахилився вперед. Він не став питати дозволу. Чоловік повільно провів пальцем по зап'ястю. Лея знову не відсунулася. Вона дозволила цьому руху стати мостом. Це був міст між їхніми світами.

Він нахилився до неї ще ближче. При цьому Макар не порушував дистанцію. Чоловік провів великим пальцем по зап'ястю. Потім він повів руку далі по внутрішній стороні. Лея не відійшла назад ні на крок. Вона лише сильніше нахилилася до нього. Дівчина дозволяла цьому дотику продовжуватися.

Він повільно накрив її долоню своєю. Після цього Макар підняв її руку до губ. Це був дуже легкий поцілунок. Швидкий, точний і без зайвого пафосу. Лея у відповідь лише стиснула його пальці. Вона не збиралася відсуватися убік. Дівчина не намагалася втримувати дистанцію. Вона просто залишалася в цьому контакті.

Макар зробив ще один крок вперед. Тепер його коліна ледве торкнулися її стегон. Лея знову не відступила. Вона тільки підняла підборіддя догори. Дівчина дивилася прямо на нього. Він обережно нахилився до її обличчя. Чоловік ледь торкнувся губами її губ. Спершу це був лише короткий дотик. Макар ніби перевіряв можливість рухатися далі.

Лея закрила очі й відкинулася назад. Дівчина не думала відштовхувати цього чоловіка. Тоді Макар злегка обвів її талію рукою. Він плавно підводив дівчину ближче. Вона ніжно приклалася щокою до його грудей. Її пальці повністю розпустилися по його спині. Лея тримала цей легкий контакт.

Вони стояти так протягом кількох хвилин. Усі їхні рухи були обережними. У цьому відчувалася ідеальна синхронність тіл. Макар повільно провів долонею по плечу. Потім він злегка нахилив голову. Йому хотілося ще раз торкнутися її губ. Лея відповідала легким рухом тіла. Вона робила все повільно й без поспіху.

Він відступив від неї на крок. Офіцер залишив простір, але не відпустив рук.

— Ти готова? — тихо запитав Макар.

Він дивився на неї, не відриваючи погляду. Макар знову обережно нахилився до неї. Він лагідно обіймав її за талію. Чоловік торкався її спини, стегон і плечей.

Лея вперше за довгий час відчула полегшення. Її більше не потрібно було тримати оборону. Їй не треба було рухатися занадто обережно. Можна було просто бути поруч із ним. Можна було просто стояти в цих стінах. Вона дозволяла рухам говорити замість слів.

Вони продовжували стояти у повній тиші. Герої перевіряли один одного через дотик. Поступово всі рухи ставали впевненішими. Його руки повністю обвивали її талію. Вона ніжно торкалася його плечей. Уже за мить їхні губи злилися. Вони злилися в єдину тиху послідовність.

Вони повільно разом залишили кухню. Макар обережно тримав дівчину за талію. Лея сама інстинктивно тягнулася до нього. Вона не думала відштовхувати чоловіка. В кімнаті він обережно закрив двері. Він залишив їм простір для рухів. Військовий нікуди не поспішав.

Він знову нахилився до неї. Макар провів долонею по її спині. Його рука зупинилася на талії. Це був легкий дотик до плеча. Чоловік діяв для її розуміння наближення. Вона підняла свої руки догори. Лея міцно обвила його за шию. Дівчина нахилилася для поцілунку в губи.

Макар притиснув її до свого тіла. Він перевіряв простір та її реакцію. Він провів рукою по її волоссю. Потім чоловік спустив її руку до торсу. Він тримав її так, щоб вона не відходила. Але при цьому Лея не відчувала тиску. Дівчина легенько рухалася в ритм рухів. Вона торкалася його грудей та плечей. Лея підлаштовувалася під його спокійний темп.

Вони крок за кроком підійшли до ліжка. Лея піднялася на подушку і сіла поруч. Вони залишалися дуже близько одне до одного. Вони не відпускали рук ні на секунду.

Він знову нахилився до неї. Макар провів губами по її плечу. Потім він повільно перейшов до шиї. Усі дотики ставали набагато повільнішими. Вони ставали значно точнішими. Вона теж нахилилася до нього. Дівчина торкалася його щоки, вуха та плечей. Його руки обережно обвили її тіло. Він притискав її, але не стискав. Усі рухи залишалися контрольованими й точними.

Вони повільно лягли разом на ліжко. Вони лежали тіло до тіла. Їхні руки обвивали один одного. Пальці знову надійно переплелися між собою. Їхнє дихання стало ритмічним і синхронним. Поцілунки залишалися дуже короткими й точними. Усі дотики були легкими й перевіряючими. Вони досліджували приховані межі дозволеного.

Вони рухалися повільно й без поспіху. Кожен їхній жест був обережним. Кожен рух був продуманий, як у танці. Лея трохи нахилилася до нього. Вона щокою торкалася його грудей. Макар провів рукою по її спині. Потім він перевів долоню на талію. Він продовжував тримати дівчину близько.