Недитячі ігри (1)

Гучний наполегливий звук дверного дзвінка, що раптом увірвався у тишину квартири, дуже спантеличив Марію. Годинник показував уже одинадцяту вечора, і дівчина повечерявши, уже лежала в себе в ліжку. Сон чомусь не спішив завітати до неї, та й взагалі останніми днями Марічка погано спала. З цієї причини вона взялась переглядати стрічку новин у Facebook через свій ноутбук, проте чогось такого особливого, що могло її зацікавити, там не знайшлося. Думки були зараз геть про інше...

Доки триватиме цей її "домашній арешт"? Коли нарешті схаменеться її батько?

Погодьтесь, сидіти в чотирьох стінах майже цілими днями - це дуже нудно, а Марічка любила різноманітності. Та нічого, можливо, завтра вона нарешті з'явиться в універі, дякуючи психологу на ім'я Ніна.

Так, батько не витримав і приставив до неї наглядача в особі своєї, так би мовити, подруги. Звісно, дівчина була дуже ображена, бо невже батько їй настільки не довіряє? 

А Ніна виявилась прекрасним професіоналом і просто чудовою жінкою. Після розмови з нею стало трішки легше, а ще Марія сподівалась витягнути з неї якісь факти, але як виявилось, Олексій і з нею теж не бажав обговорювати темні справи свого минулого.

Ніна настільки перейнялась проблемами молодої панянки, що залишила їй ключі, які довірив їй Льоша. Все-таки, ув'язнювати - це не вихід, і якщо вони сравді закохані одне в одного, то самі мають розібратися. Бо як відомо, для справжнього кохання перешкод не існує.

Ох, і кого ж це принесло в такий час?

Невже батько повернувся з цього свого "відрядження"? Якщо так, то він і сам може відкрити собі двері. Говорити з ним після того, що було, Меріан поки не збиралась, образа виявилась сильнішою.

- Ксандер?! - Марічка оторопіла, коли на порозі своєї квартири побачила свого хлопця. Він був геть не схожий на себе, хоча одягнений був нормально, але виглядав якимось інакшим. Цього разу він прийшов з порожніми руками, але може це і на краще.

Не встигла вона нормально подивуватися, як хлопець швидко обійняв її і поцілував так пристрасно, як ніколи раніше. На секунду забувши про все на світі, вона просто віддалась у його полон, поки сильні чоловічі руки блукали по її плечах. Коли їм забракло дихання, до її мозку нарешті почало щось доходити...

- Ти здурів?! - першою відірвалась вона і з явним занепокоєнням подивилась на нього. - Ти хочеш, щоб мій тато тобі голову відірвав?

- А він хіба удома? - притишено запитав Сашко, хоча це його зараз цікавило найменше.

- Та ні, але якщо... - хотіоа Марія його попередити, бо ж досі не знала, коли саме повернеться Олексій.

- Маленька, перестань, - ніжно промовив юнак, все ще не випускаючи її від себе. - Мені байдуже, що буде, бо мене завжди цікавила тільки ти, моя принцеса...

У цю мить він почув шалений стук її серця і зрозумів, що їй ніяково. Хлопець відчував, що вона не хоче його відпускати, але і піти проти батька також не може. То пора заспокоїти її, і себе теж...

- Ну чого ти? - лагідно торкнувся він губами до її пальчиків. Хотілось зупинити весь світ заради того, аби вона була спокійна.

- Мені лячно... - зізналась Марія, і голос її тремтів. - Переживаю... за тебе... За нас...

Найбільше, чого дівчина прагнула за всі ці дні - це сховатись , його обіймах, і тепер, коли це справді відбулось, щось незрозуміле закралось в її душу.

- Якщо справді ти хвилюєшся, то може, ми не будемо тут отак стояти? Куди краще було б усередині, - кокетливо підморгнув їй Ксандер.

От хлопці, у вас лише одне на думці!.. Звісно, вона зрозуміла натяк і...

- Я, звісно, не проти, але хіба ми уже перетнули ту стадію, щоб хлопець лишався наніч у мене в квартирі? - пильно подивилась вона йому в очі. Вона побачила там занепокоєння і страх, але з іншої сторони там було і велике бажання. Сашко захоплювався нею, і лише зараз вона помітила, що його погляд спрямований на її груди, талію і десь трохи нижче...

Стоп, невже він справді цього хоче?..

- То це, що, означає "ні"? - відвів погляд і понурив голову Ксандер. - Я маю на увазі моє освідчення, - почав юнак хвилюватись. А що, як Марічка йому уже відмовила?

Проте далі він зрозумів , що не варто було у ній сумніватись, адже дівчина таки пропустила його у коридор і замкнула двері на ключ. Вона взяла його за руку і потягнула далі, схоже, що у якусь кімнату. Роздивитись інтер'єр Саша не встиг, бо Марічка взяла та й вимкнула світло. А тоді підійшла і нервовими рухами почала розстібати комір його сорочки. Вони в одну мить опинились дуже близько одне до одного.

- Дурнику, звісно ж, це означає "так"! - солодко прошепотіла вона йому на вушко і вкрадливо майже непомітно вкусила у мочку.

В одну мить Сашко охопив руками її ніжне личко і трепетно почав цілувати: то спочатку в очі, то в носик, потім в чоло. Пальці ковзали по її шиї, а коли губи наблизились до її уст, то він прохрипів:

- Я хочу тебе! Ти прекрасна, - та вона це зрозуміла і без слів. Тому поцілувала його так гаряче, ніби віддавала у всі свої дії свої безмежні почуття, а далі її нічна сорочка сповзла додолу...

Нехай вона зараз чинить неправильно, але їй байдуже. Тільки він, тільки вона, і це несамовите бажання. Вони двоє справді цього хотіли і віддавались одне одному по повній...

- Меріан, ти неймовірна!!! - у захваті ледве вимовив Сашко.

Зараз молоді уже лежали у її квартирі на її ліжку, як колись, під одним простирадлом, знову без одягу, який, мабуть, валався десь, порозкиданий на підлозі. І цього разу усе було по-справжньому.

Ейфорія накрила їх з головою, і вони довго не могли насолодитись один одним. Їхній перший раз - це було настільки феєрично круто, що перші декілька хвилин вони просто мовчали.

- Я знаю, коханий! - почулась відповідь серед нічної тиші.

Так, їм обом знесло дах від цієї насолоди... Марічка не раз уявляла собі, як саме у неї може бути перша ніч сексу. Ну тут іще дивлячись залежно з ким, і при яких обставинах. Не було ні романтичної вечері при свічках, ні тихої приємної музики, як у більшості фільмів, ба, вона навіть і не подумала про елегантний спокусливий одяг...