Розділ 14

В кабінет прийшов Віктор ми вирішили, що він буде займатися проєктом з компанією Beauty every day.
А я буду займатися новим проєктом. Мені не дуже сподобалось що директор компанії прислав мені квіти це означає що я йому подобаюсь. Мене не цікавить вільні стосунки, в мене не має на них часу.
Минув тиждень Єва поїхала за кордон до моїх батьків. Їй там весело вона присилала мені відео та фото.
Робота над проєктом проходила добре, відпустила помічницю у відпустку.
Мені дзвонив Гнат він приїхав з братом, все ж в них бізнес не тільки за кордоном. Сьогодні зустрінусь з ними.
На годиннику 13:02 весь офіс пішов на обід, я залишилася треба було закінчити звіт за цей квартал. Раптом відчиняються двері та до мене входять Гнат та Валентин.
-Привіт - сказав чоловік
- Привіт - я встала с крісла та обняла Гната.
- Ти не знайома с моїм братом. - говрить чоловік.
- Так ще ні, але багато чула про вас. - посміхаюся я.
- Я теж - відповів Валентин - Дар'я правильно? - запитує чоловік.
- Так можна просто Даша, а ви Валентин. 
- Так можна просто Валік. -  посміхнулися ми.
- Добре, ну що хлопці пообідаємо десь?- я почала збиратися
- Так можна тут ресторанчик є не далеко бачив коли їхали - сказав Гнат.
Ми вийшли з офісу та пішли на стоянку де були наші авто.
Ми швидко дісталися до місця призначення, так же швидко замовили їжу.
- А де Євік ?- запитав Гнат.
- У моїх батьків, вони вже пів року не бачили внуку. Тому вирішила її відпустити до них.
- Софійка теж скучила за вами коли ви вже приїдете - сказав, та відрізав шматок м'яса поклав його до рота.
- Надіюсь скоро - взяла склянку з соком та зробила ковток. - А чим ви займаєтеся Валентин?
- На мені справи по товару, як ревізор. Також я директор закупівель за кордоном.- мене не наче холодною водою облили.
- Даша вам погано? - запитав Валентин.
- Ні, все добре - перевила я подих.
Ми просиділи цілих дві години говорили про бізнес роботу, ще про те що не погано було б зустрітися всі разом.
Потім я поїхала в офіс попрацювала точніше запрацювалася на годиннику 22:21 я все ще на роботі. Від монітора боліли очі вирішила зняти окуляри. Встала с крісла та підійшла до вікна. Не наче вчора я була іншою. Молодою перспективною та коханою, зараз я відчувала таку порожнечу, мене неначе не було. Я тримаюсь за ради доньки. В цей момент задзвонив телефон на екрані було написано мама.
- Алло мам - промовляю я .
- Алло, дзвоню тобі, щоб сказати у нас все добре.- я видихнула
- Я дуже рада. Єва вже спить? - запитую я .
-Так, доню ти як? - запитує мама вона хвилюється за мене.
- Нормально, трохи втомилася. - протираю рукою обличча
- Доню минуло вже 5 років ти досі пір не можеш відпустити? - говорить вона.
- Мамо, пристань. - а я не можу бо болить неначе свіжа рана.
- Що мамо? Тобі треба найти другу половинку. - говорить так неначе мені  я стара діва. 
- Я ще не  готова. - заперечую.
- Даша, добре я тебе зрозуміла, але не закривайся ми тебе любимо. - говорить мама з такою любовью в голосі що я сама за ними скучила .
-Добре мам. Буду їхати додому. - повідомляю їй.
- Ти ще на роботі? - запитує.
- Так сьогодні затрималась трішки - вдихнула я.
- Ти як завжди доню. - говорить мені вона.
- Мамочка цілую тебе і вже збираюсь додому. - кажу і сльози навертаються на очах.
- І я тебе - говорить мама.
Ми закінчили розмову, я почала збиратися до дому. Вечері було чудово прохолодно, відкрила вікно в машині. Паркую машину та йду до під'їзду
Підіймаюся до квартири заходжу кидаю ключі в вазу. Приймаю душ та одягаю піжаму.
Сьогодні був тяжкий день треба подумати над тим, що говорила мама, але я не можу забути те що сталося. С такими думками я заснула.