Душа, що лишилася вдома.

Відчай

Війна — війна…

Що мить — війна.

Що день — війна.

Клята війна.

Вже стільки ти життів забрала,

Дітей ти стільки поховала…

Ти рік за роком все жорсткіше,

Ти сієш горе — що найгірше.

Спинись, прошу, світ схаменися!

Дівчата гинуть, хлопці гинуть…

Пани при владі — багатіють,

А люди гинуть, діти гинуть…

Чому не можна жити в мирі?

Чи ви боги?

Хто дав вам владу?

Слова — слова, лиш обіцянки,

А люди знову в засланні.

Ви нас ведете у безодню,

Та ми не хочемо пітьми.

Коли ж насититесь, вовки?

Чи мало ж крові пролили…

 

***

Один із сотні тих, що не занотувала...




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше