Дует кохання та гітари

ч.2 Хто ми і для чого тут?

І це був неначе поганий, дурний сон. Ліза не знала де вона опинилася. Довкола не було ні єдиного джерела світла, ні єдиного звука, запаху чи відчуття, дівчина немов не мала тіла. Вона хотіла вдихнути, але не могла, потреби організм не відчував, але і не було змоги, через це весь час відчувався сильний дискомфорт. Ліза не була здатна рухати тілом, чи хоча б визначити своє положення в просторі та самопочуття.

Через те, що ніяких зовнішніх процесів не відбувалося, відчуття плину часу також сильно видозмінилося. І лише свідомість поміщена в ці дивні умови, просто існувала невідомо скільки часу і єдине що їй було зрозуміло, це те, що вона втомилася. За час перебування в цій порожнечі, не відбувалося абсолютно нічого і Ліза просто існувала, обдумуючи своє перебування тут та те, що з нею трапилося.

Думала вона дійсно довго, встигла обміркувати можливі варіанти того, що це за місце, взаємовідносини з Веронікою, переживання з того приводу, що вона тут назавжди і ще безліч різних думок, що відвідували дівчину. Варто помітити, що емоцій у дівчини було мало. Вона усвідомлювала незрозумілість та страх всієї ситуації і те, що не має найменшого уявлення про саме місце та те скільки їй залишилося знаходитися в ньому, але вона немов фізично не могла відчувати переживання. І все-таки вся ця ситуація нагадувала сюрреалістичний, поганий сон, проте, усі сни колись кінчаються.

Раптом, посеред непроглядної пітьми, білосніжні контури окреслили постать оленя. Тварина бігла в незрозумілому для Лізи напрямку, в місті де немов немає простору, його рух видавався зовсім незбагненним та абсурдним. Він пронісся повз неї, як мінімум, так їй здалося, й помчався далі. Цей олень був єдиним, що вона бачила в цій суцільній відсутності. Та дівчина не могла навіть вигукнути слово ‘’Зачекай!’’, не говорячи вже про те, щоб наздогнати дивну істоту. Ліза сильно розчарувалася.

(пізніше тут і ще в одному місці будуть ілюстрації :) )

Та в якийсь момент сталося щось дивне. Хоча дівчина й не могла рухатися, її свідомість просто перенеслася до оленя. Тепер Лізу не оточувало ніщо, сприйняття всього стало набагато зрозумілішим, тепер оточуюча дійсність здавалася наче намальованою та обмеженою, без звуків, запахів чи інших відчуттів, було лише зображення. Ліза спостерігала як тварина, йде кудись вперед, час від часу поскубуючи траву. Сприйняття дівчини мимоволі прямувало за оленем.

Розуміння часу трішки відновилося з того моменту, як Ліза почала бачити тварину. Рух є розвитком подій, вони мають свою послідовність, тривалість, об’єм і саме ці характеристики роблять існування часу можливим.

І хоча час відновився, легше від цього Лізі не стало. Вона продовжувала прямувати за оленем, не маючи права на вибір, не здатна якось взаємодіяти хоча б з чимось, спроможна лише спостерігати, а можливість сприймати час стала її прокляттям.

Ні Ліза, ні олень не мали потреб у відпочинку, сну чи їжі, олень наче голограма, нескінченно та безцільно розпочав свою подорож. За час слідкування за твариною пейзаж ні одного разу не змінився, завжди одна й та ж сама трава, що танцює під беззвучний вітер пориви якого завжди були однієї сили та діяли під одним кутом. Завжди олень ступав однаково, і з однаковими інтервалами він вдихав фантомне повітря.

Важко було сказати в який момент існування Лізи це відбулося, та вона знову втратила адекватне почуття часу. Вона намагалася рахувати про себе до нескінченності, та її постійно збивали сумніви, вона перестала довіряти собі коли дораховувала до чисел, які вже не була спроможна уявити. Не могла повірити в те, що знаходиться тут настільки довго. А олень все йшов, а Ліза все продовжувала спостерігати.

Здавалося, що ще трішки і вона точно має побачити якісь зміни в цій зацикленості. З моменту як олень пішов пройшло вісімнадцять з половиною діб. Хоча б щось мало змінитися. Найменше відхилення трави чи шерсті тварини, чи поява звуку, чи можливість рухатися або вдихнути, мало відбутися хоча б щось. І дівчина стала одержимою цією думкою. Вона черезмірно бажала закінчення цього шляху, вона хотіла, щоб відбулося будь-що інше. Бо ж ці події були настільки ідентичними, що викликали такі ж відчуття, як при відсутності всього, але нічого не змінювалося.

*** *** ***

“Щоб перейти на новий етап розвитку поспи.”

Це сталося максимально неочікувано, але все ж, в якийсь момент вона заснула і була врятована. Зазвичай, коли ми засинаємо, то бачимо сни, а коли закриваємо очі, спостерігаємо темряву, але Ліза не бачила ні того, ні іншого. Це важко осягнути, але заснувши, дівчина наче припинила існувати, не було думок, реакцій, почуттів. Нікому було осягнути її чи достукатися до неї, Ліза просто зникла, а потім так-само раптово, як і заснула, прокинулася. Якщо б Ліза не втратила почуття часу, зрозуміла б, що час її сну, для неї самої, не тривав навіть миті, коли насправді пройшов не один рік.

В наступний момент існування Лізи в цьому дивному світі, стався найзначиміший поворот для неї самої, після пробудження вона стала частиною цього світу і здобула тіло. Воно було як і тіло оленя, трави та землі, являло собою контур, наче намальована звичайним олівцем. І хоча в такому стані Ліза не відчувала вітру, звуку, запахів через те, що сам світ не мав їх, вона могла рухатися і була цьому неймовірно рада.

Трішки згодом, коли Ліза звикла до свого стану, вона спробувала якось взаємодіяти з оленем, спочатку їй було страшно, але коли вона до нього притулилася тілом, одразу стало простіше.

Хоча насправді це був дивний досвід. Коли дівчина доторкалася до тварини чи рослини, ніщо не реагувало на її дії. Вона бачила та переживала варіант, який мав відбутися, якби вона пригорнулася до тварини, але взяти і в дійсності відчути його спину чи м’якість шерсті, дівчина не могла. Все відбувалося наче теоретично в майбутньому. Так само її голос не рухав повітря, а тому не міг би досягти чужих вух, як не старалася б дівчина. Вона знову, просто усвідомлювала майбутнє, яке мало б статися.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше