Розділ 22. Дуже жіночий конкурс
Сьогодні Тоня особливо гостро відчувала, як їй не вистачає Інтернету. Зараз би замість того, щоб лежати в ліжку, дивлячись у стелю, залізла б у якусь соціальну мережу, відшукала Брайона Сильвестра і дізналася б, як живе, чим дихає. Хоча б скільки професору років? Як виглядає? Що викладає? Які у нього стосунки зі студентами? І як так вийшло, що Лорд підозрює наявність зв'язку між Брайоном і Беліндою? Наскільки підозри близькі до істини? Ох, якби в Абсильванії існував Інтернет, то Тоня по одним лише фото з соціальної мережі змогла б стільки всього зрозуміти...
Але Інтернету не було, а значить, залишалося розраховувати лише на власну логіку. І логіка підказувала два можливих варіанти. Перший: роман Белінди і Брайона — це лише чутки. Насправді дівчина тільки і мріє стати дружиною Лорда і, щойно одужає, примчить сюди зі швидкістю світла аби замінити дублерку. Тоді задача Тоні — протриматися до її приїзду.
І другий: між Беліндою і Брайоном дійсно існує зв'язок, який вони не афішують з етичних міркувань. За роман зі студенткою професора могли б запросто вигнати з університету з ганьбою. Почуття Белінди до Брайона не дозволяють їй брати участь у відборі наречених для Лорда, і вона просто симулює хворобу. Її батьки сприйняли хворобу за чисту монету і придумали трюк із дублеркою. А тепер і сама Белінда, і Тоня опинилися в скрутному становищі. Що в такому випадку робити? Продовжувати намагатися з усіх сил вигравати конкурси, щоб отримати обіцяний грант від батьків Белінди, або навпаки провалювати, щоб не підвести двійника? Ох, як же Тоні не вистачало інформації.
Добре хоч було з ким порадитися. Ще до того, як відправитися спати вона все як на духу виклала Веремію. Замовчала лиш епізод про те, яким способом довелося доводити Лорду, що у Белінди немає стосунків з Брайоном. Моряк здраво розсудив, що поки найкращим рішенням буде намагатися перемагати у випробуваннях. Програти ніколи не пізно — на будь-якому етапі. Крім того, Веремій обнадіяв, що за кілька днів повинна бути звісточка від Белінди — він уже відправив до неї надійну людину. І щодо Брайона пообіцяв дізнатися. Моряк жодного разу не чув, щоб племінниця згадувала в розмовах цього професора. Не був із ним знайомий ані очно, ані заочно. Але наступної ночі збирався навідатися до нього.
— Сьогодні вже не встигну. Відкладемо до завтра. Дві години на дорогу туди, дві назад — до ранку повернуся, але Ви повинні пообіцяти, що не будете більше вночі ходити парком одна, які б не трапилися обставини, — Веремій говорив суворо, при цьому ласкаво гладив ручищем по голові, і Антоніна відчувала себе улюбленою племінницею, яка проштрафилася.
— Більше не буду, — мовила вона і отримала в нагороду білозубу посмішку моряка.
Всю ніч Тоні снилися символи з аркуша, який Лорд сунув у руку, перш ніж вийти з альтанки. Як би вони не з'явилися уві сні, якщо вона витріщалася на них годину, не менше, перед тим як заснути. Що вони могли означати? Та що завгодно: починаючи від зашифрованої любовної записки і закінчуючи зашифрованим рецептом зілля. Антоніна вже встигла зрозуміти, що Белінда — вельми багатогранна дівчина і у неї дуже широкий спектр інтересів.
Засідання в бібліотеці, на якому планувалося розробити завдання для наступного конкурсу, цього разу проходило з розширеним складом учасників. Крім Вірджіля та Лорда була присутня ще й представниця прекрасної статі: Гертруда — дружина церемоніймейстера. Виявляється, саме її Вірджіль мав на увазі, коли говорив, що в такій важливій справі чоловікам потрібна помічниця. Максиміліану сподобався його вибір. Якщо вже хтось і зможе придумати хитромудрий конкурс — так це Гертруда, яка виховує п'ятьох(!) донечок і прекрасно знає всі дівочі хитрощі.
Вона сиділа на чолі столу і всім своїм глибоко начальницьким виглядом показувала, що готова до дій.
— Нам потрібен незвичайний конкурс. Щось дуже жіноче, — пояснив Максиміліан, — Щоб розбавити два минулих конкурси, придумані чоловіками.
Гертруда кивнула з розумінням.
— Може, кулінарія або рукоділля? — продовжив він думку. — Яке-небудь бісероплетіння або що там іще? Ми з Вірджілем не дуже на цьому знаємося.
— Деякі чоловіки наївно вважають, — почала вона, подивившись на Лорда з ще більшим лукавством, ніж це робив її чоловік, — що для жінки, яка веде господарство і виховує дітей, найголовніше — це кулінарія і рукоділля.
Максиміліан потер долонею потилицю, відчуваючи себе геть дурним.
— Хіба ні? — посміхнувся він.
— Ні, — запевнила Гертруда. — Найголовніша якість для жінки, яка бажає бути хорошою дружиною і хорошою матір'ю — це вміння вчитися новому.
А у Вірджіля дуже мудра дружина. Під стать йому. Для Максиміліана її слова стали повною несподіванкою.
— Родина буде дружною і щасливою, якщо мати зможе розділити інтереси чоловіка і дітей, — продовжила думку Гертруда. — От наша старшенька, Сьюзі, наприклад, зараз дуже захопилася фотографією.
— Фотографією? Але ж їй лише десять років.
— Тому мені довелося разом із нею розбиратися в різновидах фотоплівок і зіллях, необхідних, щоб перенести зображення з плівки на папір. А ще, щоб підтримати захоплення Моллі, я навчилася грати в заморські шашки. А з Бьянкою ми разом вчимося гончарній справі. Дочки не дають мені нудьгувати, — посміхнулася Гертруда. — Мені треба бути готовою до всього.
— Тобто, щоб перевірити наскільки гарною дружиною і хорошою матір'ю стане дівчина, — підхопив думку Максиміліан, — потрібно перевірити, чи добре вона вміє вчитися новому?
— Саме так. Не потрібно давати завдання на перевірку тих умінь, які у дівчат уже є. Потрібно дати завдання навчитися новому ремеслу. А щоб усі конкурсантки були в рівних умовах, ми повинні відшукати таке, яким на даний момент не володіє ніхто.
Максиміліану ідея сподобалася.
— Тоді, може, якраз підійде фотографія? — запропонував він.