Розділ 16. Звідки вона знає?

Розділ 16. Звідки вона знає?

Коли Ніколь тягнула конверт, Антоніна схрестила пальці — нехай це виявиться її завдання. Удача, хоч і примхлива пані, але сьогодні не відвернулася. Як тільки подруга почала зачитувати слова, написані на акруші, Тоня одразу впізнала свою фразу про яскраву індивідуальність, якою повинна володіти дружина Лорда.

— Свіжа думка, — хмикнув Вірджіль із лукавою посмішкою, — а я вже було подумав, що серед наших конкурсанток є виключно любительки експериментальної науки.

Ніколь повернулася на місце мало не підстрибом. У сяючих очах світилася подяка. Мабуть, вона здогадалася, чий конверт витягнула. Якби не належний події етикет, напевно кинулася б до Тоні обніматися.

Наступні дві учасниці отримали однакові завдання — знову наукові експерименти. Коли остання, восьма, тягнула конверт, здається, вже абсолютно ніхто не сумнівався, що буде всередині.

Але Данієлла прочитала абсолютно несподівану фразу:

— Дружина Лорда повинна бути гарною господинею, акуратною, уважною і терплячою. Завдання: продемонструвати рукоділля.

Данієлла виглядала приголомшеною. Мабуть, подумки вона вже змирилася: наука, так наука. Принаймні, всі в рівних умовах — однаково не розуміють, як викручуватись. Але тут раптом мова про якесь в'язання або вишивку. Вона зіщуленим поглядом обвела конкуренток: ну, і хто мене так підставив?

Втім, здогадатися було нескладно. Любов'ю до рукоділля хизувалася єдина з конкурсанток — Камілла. Але Тоня не думала, що одна з найбільш доброзичливих дівчат написала завдання з метою когось потопити. Напевно просто сподівалася, що вдасться самій витягнути свій конверт і блиснути здібностями.

— Отже, за півтори години нашій увазі повинні бути представлені шість наукових експериментів, одне рукоділля і… так би мовити, вільна імпровізація, — підсумував церемоніймейстер, — час пішов, — демонстративно подивився він на наручний годинник.

Дівчата зіскочили з місць і оточили Тоню. Дежавю якесь. Одного разу біля неї вже утворювалася схожа черга. Вона подивилася на соратниць спантеличено. Приємно, звичайно, бути такою популярною, але навіть з її панібратськими відносинами з наукою придумати шість видовищних експериментів за півтори години з урахуванням того, що під боком немає хімічної лабораторії з реактивами, — нереально. Врятував Антоніну Вірджіль.

— Конкурсантки повинні виконати завдання самостійно, — попередив він. — Спілкуватися дозволяється лише з супроводжуючими особами і зі мною.

Дівчатам довелося залишити Тоню в спокої. Порушувати правила, перебуваючи під пильними поглядами церемоніймейстера і журі, не наважився ніхто. Але Антоніна здогадувалася: щойно вона піде з галявини, на неї почнеться полювання. Відчувати себе в ролі зайця, який петляє по лісі, замітаючи сліди, не хотілося. Тоня вирішила готуватися прямо тут.

Вона задумала показати простий, але дуже видовищний хімічний дослід. Виконувала його багато разів, ще школяркою. Це був якраз один із тих вражаючих експериментів, який і змусив серйозно захопитися хімією. Так звана «змія фараона» — попелясто-чорна кобра, що звивається і росте на очах, здавалося б з нічого. Тоні знадобляться всього чотири компоненти: цукор, сода, пісок і якась горюча рідина — наприклад, спирт. Вона сподівалася, що «хімікати» достатньо прості, щоб знайти їх за півтори години.

Веремій матеріалізувався перед Антоніною, готовий виконати будь-яке прохання.

— Сто чортів мені на якір, якщо не знайду все це за тридцять хвилин, — він мерщій кинувся на пошуки.

Щось підказувало, що роздобуде він усе навіть швидше. Тоні залишалося чекати моряка і спостерігати, чим зайняті інші. Шкода, церемоніймейстер заборонив спілкуватися. Дуже хотілося поговорити з Ніколь. По-перше, дізнатися, що вона задумала. Як буде виконувати завдання. Про що так захоплено розмовляє з Шарлоттою. А, по-друге, подякувати. Ніколь, як і інші дівчата, поклала в конверт листок з науковим завданням. Антоніна знала чому. Ніколь зробила це заради подруги. Думала, що всі інші конкурсантки виберуть мистецтво, і хотіла дати Тоні хоча б невеликий шанс.

Але інші конкурсантки вчинили несподівано. Явно забули про прислів'я: хто іншому яму копає, той у неї сам попадає. І тепер вигляд у дівчат був вкрай розгублений. Більшість поспішили зі своїми супроводжуючими назад у резиденцію — напевно будуть брати в облогу тамтешню бібліотеку в пошуках підручників. Але Рунета залишилася на галявині. Тоня постійно ловила на собі її колючий погляд. Оце дивна. Замість того, щоб марнувати час на пропалювання в Антоніні дірки поглядом, краще б використала його, щоб хоч якось підготуватися. Чому не вирушила разом із іншими в бібліотеку?

Задум Рунети незабаром розкрився. Вона пройшла повз, поманивши поглядом слідувати за нею. Тоня на її пантоміму не піддалася. Тоді Рунета раптом запнулася на рівному місці і мало не впала.

Реакція Антоніни була автоматичною. Вона підскочила з крісла, щоб підтримати. Але в підсумку вони обидві опинилися на землі. Тоня знизу, а Рунета зверху.

— Дай мені зілля, — прошипіла та. Дуже тихо, щоб ніхто не чув. Але Тоню слова оглушили. Звідки Рунета знає про презент Белінди??!

Флакончик лежав у Тоні в кишені. Вона побоялася залишати його в кімнаті. Не хотілося, щоб покоївка або хтось ще випадково натрапили на нього. Невідомо, на що здатний препарат. Якщо випадково потрапить не в ті руки, наслідки можуть бути непередбачуваними. Ясна річ, і Рунеті Антоніна його не віддасть, скільки б та не шипіла. Але якщо вона звідкись знає, що зілля у Тоні, значить, і знає, хто його передав. Виходить, здогадується, що перед нею не Белінда??!