Розділ 15. Другий конкурс

Розділ 15. Другий конкурс

Усе-таки передбачення абсильванських синоптиків виявилися не такі вже й точні. Злива припинилася перед світанком. А до дев'ятої ранку вже щосили сяяло життєрадісне весняне сонечко. Світ виглядав чистеньким, вмитим. Трава і листочки відсвічували нереальною смарагдовою барвою.

Церемоніймейстер перед сніданком оголосив, що другий етап конкурсу, як і планувалося, відбудеться сьогодні. Ні про яке перенесення навіть не заїкнувся. На питання дівчат, що ж це буде за випробування, відповів у властивій йому манері — багатозначною посмішкою:

— Завдання будуть такими, щоб перевірити, чи володієте ви в належній мірі якостями, якими повинна володіти дружина Лорда.

У Вірджіля, як і у Максиміліана, була дивовижна здатність — сказати так, щоб відповідь прозвучала красиво, але при цьому не містила жодної конкретики.

За столом тільки й розмов було, що мав на увазі церемоніймейстер.

— Цього разу вже точно мова про мистецтво, — була переконана Хлоя.

Чому найбільш спостережлива конкурсантка зробила такий висновок, вона не уточнила. Однак відчувалося — іншим дуже хотілося, щоб її здогад виявився правдою. Мистецтво — це та галузь, де дівчата відчували себе впевнено. Вони синхронно повернулися в бік Рунети, в надії почути те ж саме, ніби від її думки хоч трішечки залежало, яким буде випробування.

— Дружина Лорда повинна бути витонченою і вишуканою, глибоко знатися на питаннях мистецтва, — підтримала Рунета популярну версію. — Нам сказали, що конкурс буде проходити на свіжому повітрі. Можливо, завданням буде намалювати пейзаж з натури, — Рунета вже оговталася після вчорашньої невдачі в конкурсі і виглядала впевнено, як і личить негласній лідерці.

 Антоніна лише одного не могла зрозуміти: якщо ця дівчина має таємний роман із Лордом, чому ж тоді ночами він відвідує Тоню, а не її. Хоча хтозна? Може, він встиг побувати і там, і там.

Дівчата перед конкурсом помітно нервували, але все ж ворожості одна до одної виявляли менше, ніж у перші дні. Сьогодні Тоня вже не ловила на собі уїдливі погляди. Звичайно, провінціалку в своє коло спілкування столичні красуні поки не прийняли, і її оновлений зовнішній вигляд, що не відповідає ні старій, ні новій абсильванській моді, зустріли з прохолодним здивуванням. Але в деяких поглядах все ж відчувався хоча б натяк на доброзичливість. Найбільш привітною виглядала Камілла. Звичайно, не кажучи про Ніколь. Її Тоня вже сприймала як подругу.

Камілла запам'яталася тим, що досягла успіху в рукоділлі. Вишивала, плела макраме, виготовляла вази з пап'є-маше. Відчувалося, що у неї легкий характер. Вона росла, не знаючи ні в чому потреби. Батьки її були хоч і не з древнього роду, але зате дуже небідні.

— Беліндо, а ти як думаєш, яким буде випробування? — зважилася Камілла включити провінціалку в обговорення актуальної теми.

Антоніна не була впевнена, що це буде мистецтво. Скоріше, Лорд влаштує гонки на автомобілях, про які погрожував жартома, ніж дасть добро на те, чого найбільше очікують дівчата. Максиміліан і його помічник Вірджіль вже показали, що від них тільки й чекай підступу. Але якщо конкурсанткам все ж підготували випробування перед мольбертом, Тоню врятує тільки диво. Весь її художній досвід зводився до дитячих розмальовок. Цікаво, в журі конкурсу знайдуться настільки тонкі поціновувачі мистецтва, кому припаде до душі репродукція картини Малевича «Чорний квадрат» у Тониному виконанні?

— Я думаю, конкурс буде науковим. Наприклад, продемонструвати який-небудь ефектний експеримент.

Ні, Антоніна, звичайно, здогадувалася, що завдання буде іншим. Але повинен же був хтось заступитися і за науку. Чому конкурсантки так принижують її значення?

— Навіщо дружині Лорда такі сумнівні вміння? — фиркнула Рунета.

— Адже вона на рівних з ним керує країною. А для цього необхідно бути на вістрі науки. Знати про всі новітні досягнення. Саме наука забезпечує процвітання держави, — Тоня теж вміла говорити красиві правильні пафосні фрази.

Відразу після сніданку за дівчатами прийшов церемоніймейстер в незмінному білосніжному жупані. Випромінював життєрадісність не менше за весняне сонце. У Вірджіля коли-небудь буває поганий настрій?

— Конкурс буде проходити не просто на свіжому повітрі, а на березі озерця, яке розташоване в західній частині парку, — повідомив він, щойно вивів підопічних з резиденції.

Тоня буквально почула, як почали скрипіти думки в головах дівчат, які намагалися зрозуміти, до чого тут озеро. Чи не чекає на них випробування плаванням або веслуванням?

Вірджіль, мабуть, теж почув цей скрип, і поспішив заспокоїти:

— Озеро ні до чого. Конкурс буде проходити там виключно тому, що навесні це найкрасивіше місце парку.

На галявинці біля водойми були встановлені затишні розкладні крісла і столики. Як і в Малому Залі — півколом. Церемоніймейстер запропонував дівчатам сідати. Тоня відразу здогадалася, що цього разу в журі конкурсу будуть не лише Вірджіль і Максиміліан. Трійця солідних на вигляд чоловіків і трійця не менш солідного вигляду жінок сиділи за довгим столом на невеликому підвищенні по праву і ліву руку від Лорда.

Церемоніймейстер почав захід з довгої витіюватої промови, загальний зміст якої зводився до того, як важливо, щоб у відборі наречених перемогла найдостойніша. Дівчата, незважаючи на яскраве сонечко, з кожним словом Вірджіля все більше блідли від хвилювання і нетерпіння.

Нарешті він перейшов до представлення журі, яке виявилося дуже авторитетним — голови правлінь всіляких організацій, і лише після цього безпосередньо до конкурсу.

Всім дівчатам роздали чисті аркуші паперу, пера і конверти.

— Я почав із того, що повинна перемогти найдостойніша. Але яка якість є найважливішою для майбутньої дружини Лорда? — церемоніймейстер обвів дівчат виразним поглядом. — Попрошу кожну з вас написати, яке завдання ви б дали конкурсанткам, якби самі були організаторами конкурсу. Потім складіть аркуш, покладіть у конверт і заклейте.