Глава 2

Глава 2

Відповіді

Село Мить,  в якому жили сестрички, було одне з найбільших. Шкода, що за законом  острів належав Бурому королівству. Вважалося, що це королівство найпоганіше з навколишніх. Та важливо те, що бабусі з онучками довелось діставатися до корабля аж півтори години. Марічка дуже втомилася йти нести Солю на руках. Вона не хотіла просити бабусю їй допомогти. Та ось, нарешті, вони прийшли. Бабуся підійшла до трапу й простягнула охоронцю квиток. Він мовчки пропустив бабусю з Марічкою і Солею. Вони одразу пішли шукати каюту №7, яка була зазначена у квитку.

Коли зайшли в каюту, Марічка запитала бабусю:

• Тепер ти  можеш дати відповідь на мої запитання?
• Добре, став свої запитання, - сказала бабуся з полегшенням, тому що які не які умови для подорожі у них вже були, і можна було не хвилюватись, що тебе зможуть знайти і щось тобі заподіяти.
• По-перше, звідки  в тебе квиток на цей корабель? По- друге,  як ти збираєшся потрапити на легендарний острів? Який можливо і не існує. І по-третє, ти впевнена, що ми тут у безпеці? 
• Ти ж знаєш, що я теж провидиця і можу заглядати в майбутнє. Я знала, що сьогодні все це почнеться і заздалегідь купила квиток у Біле королівство. Там ми візьмемо човен і попливемо до острова, що знаходиться посеред моря Плакучої Аврори. У мене є мапа, яка показує, як саме дістатися цього острова. І ще, це море в насправді існує. Ти думала я просто так про нього розповідала?  
• Звичайно. Я просто думала, що ти піклуєшся про нас. А в тебе як завжди прихований зміст! - зневажливо відповіла Марічка. - Зараз я вкрию Солю, накормлю нашого дракона та й нам самим треба поїсти.

Марічка дістала з сумки дракона і перетворила його в звичайні для нього розміри. Потім накормила його рибою. Також дістала плед і вкрила ним Соломію. Потім вони з бабусею повечеряли пиріжками з гарбузом, їх фірмовим сімейним блюдом, і полягали спати.