8.2

— Якщо ви все «важливе» обговорили, пропоную перейти до серйозних питань, — врешті сказав Марк.

— Хто буде готувати обід? — припустила я.

— Балакай більше, — він незадоволено зиркнув на мене, — і це будеш ти. Але ні, я не про це.

— Але без цього ми помремо, — зробила я великі очі.

— Підтримую, — кивнув Андер.

— Пропоную Назара, — я перевела на нього погляд.

Андер глянув за мною і підняв руку, голосуючи. Марк розумно втримався від коментарів, дивлячись на цей цирк.

— Еее, я пас. А в чому проблема? — підозріло запитав новенький. — Замовимо піцу.

— О ніііііі! — в унісон завили ми з Андером.

— Тоді суші? — невпевнено запропонував він, намагаючися по обличчю Марка прочитати, що з нами не так.

Андер здригнувся, а я стрільнула пальцевим пістолетом собі у скроню, відхиливши голову в сторону і висунувши язика.

— Та, мене від них вже теж нудить, — пробурмотів Марк. — Але, народ, серйозно? Це те, що вас хвилює у першу чергу?

— Ти чув про піраміду Маслоу? — повернула я до нього голову.

— Це та, де на першій сходинці секс? — запитав він, теж дивлячись на мене.

Чорт, ці слова вкупі з поглядом в очі й тим, що він непомітно для інших погладив мене великим пальцем руки, яка звисала з підлокітника за мною, по стегну під лінією шортів, мали вибуховий ефект. Я ледь втрималася, щоб раптово не охнути чи ворухнутися. І не менше кількох секунд тільки й могла, що мовчки занурюватися в його очі.

— Ти граєш не за правилами, — прошепотіла я.

Це була гра на грані, де ніби закладене очевидне, але надто тонка, щоб говорити його прямо. Це збивало шарм. А доторки — взагалі заборонений прийом. Я могла гратися з іншим, коли його рука ніби ні при чому лежала позад мене, але не коли я дозволяла йому торкатися себе. Від цього я б відчувала себе… ніби доступною для усіх навколо. А це було не так.

— А ми їх встановлювали? — також пошепки запитав Марк.

Ау, влучно. Не встановлювали, але я хотіла, щоб він прийняв мої. Тільки у хлопця було своє бачення… Цей раунд я нехотя визнала за Марком.

— Гей, ми ще тут, — кахикнув Андер.

Я перевела на нього погляд, а тоді легко усміхнулася. Але мовчала, даючи далі вести нас Марку. По перше, так я визнавала поразку перед ним. По друге, бешкетувати, поки його пальці погладжували мою ногу, я не могла.

Марк чи то і сам хотів розтягнути цей доторк, чи то відчував, що цим змушує мене присмирніти. А може йому подобалася ця нова власна гра, де між нами відбувається більше, ніж бачать інші. Це, чесно кажучи, додавало їй гостроти. У будь-якому випадку, він усміхався кутиками вуст, а пальці продовжували невагомо торкатися моєї шкіри.

— Гаразд, нещасні ви мої, — сказав він. — І які у вас є пропозиції? Крім звалити все на Назара?

— А ви серйозно збираєтеся жити разом? — запитав той.

— Це весело, — блиснув усмішкою Андер.

Ага, зашибися просто…

— А нащо по півдня витрачати на збори десь? — запитав Марк. — Місця повно, ми за містом й тому не палимося, можемо експериментувати як треба, а ще всі вже на місці й можна сконцентруватися на справі.

Чи на чомусь іншому… бо доторк його пальців повністю сконцентруватися ні на чому не давав, це не викидалося з голови. Або не хотіло викидатися.

— Чому б і ні, — подумавши, кивнув Назар. — Але треба до себе зганяти.

Речі взяти. Згадавши, як це робили ми з Марком, я ледь не почервоніла. Цікаво, а у Назара можна щось цікаве знайти?

Оскільки було зрозуміло, що говорити про роботу ніхто не налаштований, ми зібралися усі зʼїздити у місто, щоб ще заскочити у магазин.

Я присіла, шнуруючи кросівки, а коли вже збиралася встати, Марк притримав мене за лікоть. Я глянула на хлопців, які взулися й пішли до машини, говорячи про щось, все зрозуміла і з цікавістю піднялася. Чекати не довелося. Рука Марка обійняла мене за талію, а він над вухом попросив:

— Будь хорошою дівчинкою, гаразд?

Це знову виходило за рамки моєї гри, а я не збиралася дозволяти йому прогинати правила аж настільки. Крутнулася, щоб дивитися йому в обличчя, одночасно вивертаючися з його руки, усміхнулася і підморгнула:

— Звісно, босе.

А тоді розвернулася і побігла до машини за хлопцями. Буде він ще мене виховувати, ха!