Розділ 1.4.

- Давай швидше. Ох вже мені ці нерозторопні дівиці, немов уперше на перевірці, - пробурчав цей «глист», буквально штовхнувши мене на тапчан. - Ну, і чого чекаємо? Лягай, - та ви тільки подивіться на нього!

Ось тільки щось дивне почало коїтися з моїм тілом. Воно самостійно вляглося на кушетці, при цьому я наче не володіла власними кінцівками. Одразу після цього лікар провів дивною палицею наді мною від верхівки до самих п'ят, зупиняючись ненадовго в деяких місцях, щоб зробити якісь записи в блокноті.

Тривало це всього кілька хвилин, після чого мене відпустили "на волю", де косоока дівчинка, що з'явилася немов із нізвідки, впевнено прикувала мене до стіни, як і решту полонянок.

А через нетривалий час ця демо-версія місцевого фельдшера взявся за перевірку моєї маленької підопічної. Ось тільки з дівчинкою чоловік поводився ще гірше, і ледь не роздягнув її наголо, змушуючи крутитися перед ним, немов дзиґа.

- Гей! Залиш дитину в спокої, старий збочинець! - Я сіпнулася, але узи тримали міцно, не дозволяючи мені й кроку ступити. - Забери від неї свої брудні руки, інакше я за себе не ручаюся! - Рвонула вперед, помічаючи ошелешені погляди оточуючих.

- Ви чого розшумі... - підхопилася товстуха, дивлячись на мене зі страхом. - Ти хто така? - Відступила трохи назад, торкнувшись якогось круглого предмета в себе на столі.

Я ж продовжувала насуватися на старого, який буквально втиснувся в кут свого імпровізованого робочого місця. Але щойно відстань між нами скоротилася до мінімуму, як він одразу ж схопив дівчинку за руку, підштовхуючи до мене. І саме в цей момент я видихнула, почувши скрип дверей у себе за спиною. 

А потім мене накрила якась дивна тиша, після якої послідував яскравий спалах, що висвітлив темне приміщення, і я несподівано для самої себе почала осідати на підлогу.