Розділ 10. Фаворити першого етапу

Наче я могла її затримати!
Відкинувши убік непотрібні докори совісті, я рішуче подивилася у своє найближче майбутнє. Саме зараз я маюопинитися перед гнівними очима імператорської подружжя. Не думаю, що зникнення одного з князів та його дружини залишилося непоміченим, а отже, нам дістанеться. І добре ще, якщо нашу парочку просто відчитають.
Тяжко зітхнувши, я збилася з кроку, влетівши у спину свого чоловіка, який раптом різко загальмував, обертаючись до мене та заглядаючи прямо в очі:

- Ну, і що цього разу? - буркнув мій благовірний, хоча в його словах я ні злості, ні дратівливості не помітила.

- Нам попаде? - Видала свої переживання, відзначаючи широку усмішку, що висвітлила обличчя дракона. Ех, так і закохатися недовго, а мені не можна. От ані крапельки, інакше бути біді.

- Ти думаєш, хтось посміє відчитувати нас після того, що ти там накоїла? - Якщо чесно, я практично нічого не зрозуміла з його промови, тож запитально підняла одну брову, очікуючи на пояснення. - Так… я весь час забуваю, що ти не місцева, - обережно промовив Драгонійський, продовжуючи йти.
Часу в нас дійсно було мало, тому чоловік вирішив поєднати наше пересування з розповіддю, що, власне, нам абсолютно не заважало.

- Так от, твоя ідея з виноградом була шикарною. Я на мить навіть забув про те, що ти з іншого світу і зовсім не знайома з нашими традиціями, а як тільки до мене дійшло… Скажу правду, спочатку я злякався, коли ви почали ритуальний танець, адже за такої кількості свідків будь-який провал міг негативно позначитися на нашому становищі в очах не тільки батьків і гостей, а й усіх жителів столиці, та й взагалі імперії, - я ошелешено витріщилася на Ріана, намагаючись усвідомити почуте.
А що ми там такого зробили, що могло ТАК вплинути на громадську думку? Подумаєш, трохи поспівали та потанцювали, хіба це злочин? Це питання я й поставила чоловікові, сподіваючись почути від нього хоч якихось роз'яснень.

- Анно, цей світ – магічний, і все, що тут відбувається прямо чи опосередковано пов'язане з магією та Богами. Найчастіше просту невдачу можуть поєднати з тим, що вищі сили відвернулися від невдахи, а будь-який щасливий випадок чи винагороду за наполегливу працю списують на божественне провидіння, - я похитала головою, уявляючи всю несправедливість такого світу, і почала потихеньку усвідомлювати міру свого потрапляння.

- Тобто я, включившись у цей нехитрий танок, якимось чином встигла прийняти участь у божественному ритуалі? – Назвемо мій стан дуже крайнім ступенем подиву з дивними наслідками у вигляді колін, що помітно тремтіли.

- Так, причому ти не просто входила до складу тих, хто просив у богині родючості її благословення, а ще й стала чи не головною фігуранткою. У всякому разі, дівчата ризикнули, отримавши таким чином пристойну таку перевагу над своїми суперницями, а ось ти… - домовити Драгонійському я не дала, висловивши вголос усі свої здогади.

- А я ризикувала не тільки своєю репутацією, але ще й твоєю князівською дупою, - бідний чоловік ледь не впав, заплутавшись у ногах, варто було йому почути такі слова з моїх вуст.

- Кхм... Ти досить промовиста. Але цей вислів як ніякий інший передає всю гаму нашого з тобою ризику, - згладив свою промову Ріан, але я по очах бачила, що думав він ще більш недрукованими зворотами, які мені просто пощастило не почути. - Загалом, завдяки твоєму незнанню ми зараз у фаворитах, але, будь так добра, постарайся більше не приймати участь у сумнівних заходах, якими б вони спокусливими тобі не здавалися, - я лише коротко кивнула у відповідь, полегшено видихнувши.
Здається, жива.

Прослизнувши практично непомітно повз веселі компанії, що святкували прямо на головній вулиці столиці, ми поспішили в бік імператорського «містечка», куди і перемістилися основні веселощі. То тут, то там виднілися парочки і групи людей, але найгучнішою виявилася площа навпроти центрального замку.
Люди юрмилися біля довгих столів, що рясніли різними частуваннями. Причому закусками не гидували як звичайні жителі Альміри, так і представники найвищої знаті. Це була традиція, якої дотримувався навіть бомонд, і найчастіше саме на таких змішаних зборах укладалися цілком вигідні угоди між різними прошарками суспільства (принаймні, саме так мені пояснив цей ажіотаж мій новоявлений чоловік).
На жаль, таємно проникнути на територію імператорської сім'ї нам не вдалося, адже варто було мені і Ріану з'явитися серед гостей, як вони відразу розступалися і вітально скандували наші імена. Таким чином, навколо зібралося дуже багато охочих поспілкуватися з «героями» сьогоднішнього відкриття «драконячих забав», а точніше з героїнею.

- Леді Аннет, ви наша рятівниця! Я благатиму богиню Хаумеа, щоб вона подарувала вам здорове потомство! - Вигукували жінки, заставляючи червоніти не тільки мене, а й мого благовірного.
Так ми й рухалися, супроводжувані величезною кількістю підданих імперії. Заповітна хвіртка, що замаячила попереду, та вартові, які чергували біля самого входу, здавалися мені острівцем мого порятунку, і останні пару десятків метрів до них я ледь не бігла. Зупиняло мене лише те, що народна течія тримала нас міцно в лещатах і розступалася тільки для того, щоб ми спокійно змогли пройти вперед.
А опинившись на «безпечній» території, я обережно обернулася і помахала тим, хто супроводжував нас до останнього, стоїчно борючись із бажанням пуститися втьоки.

- Фух! - Полегшено видихнула, щойно ми завернули до наданого нам особняка, та так і застигла, розглядаючи очікуючу нас купу родичів, на чолі якої стояла всюдисуща вдовствуюча імператриця. - М-мамочки, - запнувшись, я відразу сховалася за плече свого чоловіка, збираючись його першим кинути на амбразуру.

- Спокійно, я з тобою, - прошепотів одними губами Драгонійський, впевнено ступаючи вперед.
А щойно ми зупинилися перед ватажком цього війська, як мій «захисник» враз перевтілився, заговоривши запобігливим голосочком: