Розділ 6. Пережити ремонт. Близьке знайомство з ріднею

Зовсім несподівано чоловіки вирішили приєднатися до нас, і тепер я мала ганьбитися не тільки перед жменькою леді, а ще й перед їхніми чоловіками. Чудова перспектива!
Кинувши крадькома погляд на того, хто назвався моїм чоловіком, я рішуче зробила крок вперед, першою вибираючи вже знайому нам їдальню. Довелося розповісти про чудову вечерю, яку влаштував мені благовірний після прибуття в особняк, не забуваючи при цьому свою історію приправляти легкими жартами.

- Ось і уявіть… я в пишній сукні, а вона ж не дуже зручна, але при цьому Ріан наполегливо намагається посадити мене за стіл, - реготнула, підморгнувши своєму спільнику, змушуючи того включитися в розповідь.

- Та я ж не знав, що каркас сукні так пружинить! - Діловито обурився чоловік, пригадуючи наше з ним знайомство, дівчата відразу розреготалися, згадуючи історію. — Але ж я впорався, — дракон грізно зиркнув на своїх братів, які теж тихенько посміювались.

- О так, це було незабутнє враження, - вся наша компанія покинула обідню залу, і я помітила наряд покоївки, що майнула трохи лівіше, старанно вказуючи мені подальший шлях.
Що ж, спробуємо довіритись. Крокуючи до бічного коридору, я привела всю нашу процесію в кімнату, яку можна було з гордістю назвати дівочою вітальнею.

- Цей подарунок зробив для мене мій дорогий чоловік, - похвалила я Драгонійського, намагаючись не показувати, наскільки мені не подобається вся ця рожева мішура. Ну, а раптом моя попередниця була б у захваті від усього цього гламуру? - Над кольорами ми, звичайно, ще попрацюємо, але варто віддати належне - Ріан старався, - цього разу реготали вже чоловіки.

Схоже, всі вони проходять стадію притирання зі своїми дружинами, тому, швидше за все, чули і менш приємні слова на свою адресу.

- До речі, запрошую всіх дівчат взяти участь у створенні нового дизайну приміщення, - усі із сумнівом витріщилися на мене, немов перед ними була чи не божевільна. - Та не може бути... Невже ви дозволяєте вдома комусь вирішувати за вас якого кольору будуть стіни чи шафа? Це ж так нудно... - Промовила я вже менш впевнено, адже на обличчях інших новоспечених господинь читався шок.

- А мені подобається ідея, - підтримка прийшла з боку імператриці, і я здивовано втупилася на Астелію. - Завтра ж і почнемо, раз ми все одно гостимо в Клементії, - з усіх боків почулися шепітки, але я вже впевнено посміхалася, вважаючи, що цей тур явно залишився за мною.

- Прошу, - наступним ми відвідали ідентичне приміщення, яке відрізнялося від попереднього лише кольором меблів та стін. — Схоже, Ріан не надто морочився над різноманітністю, — прокоментувала я побачене нами, почувши стриманий смішок імператора.

- Чоловіків теж запросиш взяти участь у ремонті? - Раптом пролунала пропозиція від правителя, і я помітила, що йому і самому подобається подібна витівка.

- Хороша ідея, Ваша Величність. Звичайно, якщо у вас знайдеться на це час, - обережно підкоригувала свою думку, дивлячись на хлопців, які замислилися.

- Та куди вони подінуться, якщо навіть імператор братиме участь, - прийняв спільне рішення Ліріан Драгонійський.
А ми тим часом уже наблизилися до величезних дверей, виготовлених із темно-вишневого дерева. Відкривши їх, я побачила шикарне приміщення, що нагадала мені інсталяцію середньовічної збройової, об'єднаної з кімнатою для тренувань.
Я настільки залюбувалася представленими тут різноманітними видами зброї, що навіть не відразу помітила появу свого благовірного поряд, і лише тихий шепіт на вухо повернув мене до реальності:

- Навіть і не мрій, тут я тобі не дозволю використати твій улюблений рожевий колір, - першою на зауваження свого онука відреагувала матінка правителя, а потім за нею гучний регіт рознісся по всьому приміщенню.

***
На моє щастя, з екскурсією я відбулася легким переляком. Всіх настільки захопила ідея спільного ремонту, що було вирішено завершити огляд кімнат і піти відсипатися, щоб уже завтра з самого ранку включитися в захоплюючу подію, яка вразила не тільки все імператорське сімейство, а й слуг в особняку. Адже їм тепер доведеться у рекордні терміни відшукати все необхідне для роботи панів.
Здається, пропонуючи маленьку витівку, я зовсім не врахувала масштабів заходу, що розгорнувся в княжому замку. Відправивши всіх родичів після ранньої вечері відпочивати, ми ще пару годин разом із Ріаном та Розі складали список необхідного.
А коли я нарешті змогла буквально вповзти в надану мені кімнату, то за мною несподівано уплутався мій чоловік.

- Я звичайно вдячна тобі за те, що вирішив мене проводити, але можна було і біля дверей розпрощатися, - промовила, стомлено звалившись прямо на ліжко. – День виявився дуже довгим, а я ще до кінця не прийняла той факт, що зараз перебуваю в зовсім іншому світі. - Поділилася з чоловіком своїми думками, але Ріан натяку зовсім не зрозумів, більше того, чоловік не тільки залишився в кімнаті, а ще й почав потихеньку позбавлятися від одягу. - Ти що робиш? - витріщилася на зухвальця, вишукуючи, чим би його стукнути.

- Спокійно, - мій спільник підняв догори долоні, показуючи, що зовсім для мене не небезпечний. - Як би тебе це не засмучувало, але ночувати нам доведеться разом. Ти ж не думаєш, що мені повірять, якщо я вирушу зараз до себе? Та мене ж засміють! - тут я не могла не погодитися з доводами чоловіка, тому мені довелося кивнути, даючи своє панське (чи правильніше сказати князівське?) схвалення:

- Можеш зайняти ліву сторону ліжка. Тільки без залицянь, інакше я за себе не ручаюся, - підтягнувши ближче до краю канделябр, я дуже тонко натякнула на наслідки неправильної поведінки.

- Обіцяю вести себе, наче монах, - посміхнувся мені на всі тридцять два чоловіки, забираючись під ковдру. - Я навіть захисний бар'єр поставлю, - прямо посеред ліжка тієї ж миті розташувалися маленькі подушечки, якими було прикрашене узголів'я.
Я ж у прискореному темпі відвідала ванну кімнату, де не тільки прийняла душ, а й вдягнула на себе суцільне неподобство, помилково назване нічною сорочкою.
Ну, якщо воно мене не вб'є вночі, то можна буде вважати, що я точно в повній безпеці, навряд чи вдасться Ріану впоратися з таким захистом. Пірнувшись у теплий кокон на своїй території, я відразу провалилася в обійми Морфея.
Одне можу сказати: ніякого інстинкту самозбереження. Зате я виспалася.